Осередок Українського товариства сліпих у місті Києві
28 травня 2023 року у Києві внаслідок нічної атаки безпілотниками типу Shahed зазнало пошкоджень приміщення одного з київських підприємств Українського товариства сліпих. Наслідки пошкоджень уточнюються. Вживаються заходи щодо фіксування і визначення розміру завданої шкоди підприємству.
Пропонуємо для перегляду сюжет інформаційної програми «Факти», каналу ICTV, який вийшов в ефір національного марафону «Єдині новини» 28 травня 2023 року о 12 годині.
Дорогі друзі!
Колектив Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського ухвалив важливе рішення: у зв’язку із прийнятим Верховною Радою України рішенням про декомунізацію Бібліотека повинна бути перейменована. Засновник бібліотеки – Центральне правління УТОС – висловив принципову згоду з нашою пропозицією.
Перейменування бібліотеки винесено на публічне обговорення, яке відбувається за цим посиланням.
Колектив бібліотеки закликає усіх бажаючих долучились до обговорення. Термін публічного обговорення – 1 місяць. Тож, висловити свою думку можна до 10 травня 2023 року.
Відповіді можна надсилати також на електронну пошту бібліотеки, вказуючи тему листа «про перейменування бібліотеки»: csbs@ukr.net
13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як Міжнародний день незрячих.
До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для незрячих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.
Навчання та виховання незрячих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей читанню і друкувати книги для незрячих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.
Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу).
У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для незрячих. У 1807 році Олександром I були затверджені Статут, штати і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі і відзначається Міжнародний день незрячих.
Київська міська організація Українського товариства сліпих щиро вітає відвідувачів сайту з Днем незалежності України!
Майбутнє України будується сьогодні і кожен з нас повинен долучитися до цієї святої справи! Саме спільними зусиллями ми досягнемо позитивного результату – побудови демократичної, стабільної, сильної держави, якою пишатимуться наші нащадки!
Віримо в те, що Україні вдасться відстояти незалежність і перемогти ворога. Дякуємо нашим захисникам і захисницям за щоденну невтомну роботу, за сміливість і відвагу, за патріотизм та за кожний новий ранок.
Нехай доля нарешті посміхнеться нашій прекрасній, багатостраждальній країні і кожному з нас, її громадянам!
Бажаємо всім міцного здоров’я, щастя, миру, злагоди та достатку, щедрої долі, успіхів у всіх справах і починаннях. Бажаємо всім мати відчуття особистої незалежності від будь-яких чинників і обставин. Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а Ваша плідна робота буде надійною запорукою щасливого майбутнього.
Хай святиться вічно ім’я твоє, Україно!
Слава Україні!
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!
Василь Симоненко
Напередодні Дня незалежності України, 23 серпня 2022 року людям з інвалідністю по зору, які перебувають на обліку у Київській територіальній первинній організації №4 Українського товариства сліпих, видали продуктові набори, які були надані благодійним фондом «Координаційний штаб волонтерів», директором і співзасновником якого є лідер молодіжного крила партії «Слуга Народу» – команда Зеленського у Києві «Зе!Молодіжка Київ» Кузняк Олександр Володимирович.
Висловлюємо вдячність особисто Олександру Володимировичу, Координаційному штабу волонтерів і всім тим, хто допомагає цій благодійній організації за надану допомогу.
Продуктові набори видавалась людям з інвалідністю по зору, як безпосередньо біля організації УТОС, так і завозились додому тим, хто не мав можливості приїхати для отримання продуктового набору в організацію.
Вже другий місяць поспіль усі члени Київської ТПО №4 УТОС мають можливість отримувати безкоштовні обіди, якими забезпечує Українська ресторанна асоціація в межах волонтерського проєкту «Смачна варта». Щовівторка, щочетверга та щосуботи на вул. Кубанської України, 31 свіжу та смачну їжу можуть отримати не тільки люди з порушеннями зору, а й члени їхніх родин. Обіди видають запакованими у термостійкому пластиковому посуді, їсти можна вдома.
Головне завдання волонтерського проєкту «Смачна варта» під час війни – організувати харчування наших захисників. Насамперед йдеться про представників територіальної оборони Києва та Київської області. Але в ці непрості часи столичні ресторатори не забувають і про людей з порушеннями зору.
Київська ТПО №4 УТОС висловлює щиру вдячність всім тим, хто допомагає на волонтерській кухні і тим, хто фінансово допомагає Українській ресторанній асоціації реалізовувати волонтерський проєкт «Смачна варта».
Благодійна організація «100 відсотків життя. Київський регіон» надала Київській ТПО №4 УТОС ліки для безкоштовного поширення серед людей з інвалідністю по зору, які потребують цих ліків але не мають фінансової можливості їх придбати самостійно. Ліки надаються членам УТОС, які перебувають на обліку в Київській ТПО №4 УТОС. Київська ТПО №4 УТОС висловлює щиру подяку Благодійній організації «100 відсотків життя. Київський регіон» за цю допомогу та сподівається на співпрацю у майбутньому.
Напередодні 89-ї річниці з дня створення Українського товариства сліпих хочу подякувати всім головам виробничих та територіальних первинних організацій Київської міської організації УТОС за ту всю роботу, яку вони виконують під час війни з Росією.
Насамперед слід зауважити, що голова територіальної первинної організації №3 та виробничої первинної організації Київського УВП №3 уже повернулись з евакуації додому і активно приступили до виконання покладених на них службових обов’язків. Таким чинном, сім первинних організацій Київської міської організації УТОС працюють, надаючи різні послуги членам своїх організацій.
Правління КМО та правління виробничих та територіальних первинних організацій м. Києва тісно співпрацюють з Київською міською державною адміністрацією, вирішуючи питання соціального захисту осіб з порушенням зору, зокрема, забезпечення незрячих киян продуктовими наборами, гарячими обідами, сприяння їм в забезпеченні їх необхідними ліками, надання їм іншої допомоги тощо. І всю цю роботу по її організації виконують голови цих організацій та їх секретарі. роблять вони цю нелегку роботу не одержуючи при цьому будь-якого матеріального заохочення. Як правило, в кожній первинній організації є особи з інвалідністю, члени цих організацій, які на волонтерських засадах надають допомогу особам з інвалідністю з порушенням зору першої групи, надаючи їм послуги по фізичному супроводу у виняткових випадках, коли це конче потрібно для осіб з інвалідністю.
Дуже важко уявити собі ситуацію, якби не було обласних та територіальних первинних організацій УТОС , то хто б робив цю роботу, адже держава не готова надавати такі послуги, які надає на протязі існування з 1933 р. Українське товариство сліпих. Зокрема, в цей воєнний час, коли б не Львівська обласна організація УТОС разом з Харківською обласною організацією УТОС організовували евакуацію незрячих українців до Польші, і все це вони разом зі своєю командою робили на безоплатній основі, в той час, коли держава була осторонь від такої роботи, не забезпечивши при цьому фінансування з державного бюджету невиробничої сфери УТОС в 2022 р.
Дніпровська обласна організація організовувала тимчасовий прихисток для переселенці з інших районів України, де велись бойові дії або була висока ступінь військової безпеки. Полтавська обласна організація УТОС здійснюючи соціальний захист членів своєї організації, робила і зараз проводить роботу по організації евакуації осіб з інвалідністю з порушенням зору, які проживали в сусідніх областях України та побажали евакуюватись до більш безпечних районів України або за кордон. Мабуть нема сенсу перераховувати всі обласні організації УТОС, адже абсолютно всі обласні організації УТОС виконують таку або подібну роботу , не одержуючи при цьому будь-якого матеріального заохочення. До того ж, у переважної більшості обласних організацій УТОС, є борг за утримання офіснихх приміщень та сплати комунальних послуг. Все це ми хотіли донести Міністру соціальної політики України, направивши до Міністерства соціальної політики звернення Київської міської організації УТОС від 25.05.2022 р. №27 та від 30.05.2022 р. №28 стосовно особистої зустрічі представників Київської міської організації УТОС з Міністром соціальної політики щодо фінансової підтримки невиробничої сфери Українського товариства сліпих в 2022 році. На зустрічі з Міністром соціальної політики ми мали намір надати їй листи-звернення деяких Всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю на підтримку фінансування невиробничої сфери УТОС, а також проінформувати Міністра соціальної політики, про туроботу, яку виконують всі обласні організації УТОС під час війни з Росією і як найшвидлше вирішення питання матеріального заохочення працівників цих організацій.
3 червня 2022 р. ми одержали відповідь Міністерства соціальної політики України за підписом першого заступника Міністра соціальної політики Котика Є., де він повідомляє, що у зв’язку з введенням воєнного стану та обмеженим доступом до адміністративної будівлі Мінсоцполітики наразі відсутня можливість проведення такої зустрічі.
Водночас заступник Міністра соціальної політики повідомляє, що на сьогодні Мінсоцполітики завершує роботу з підготовки проєкту акта щодо інституційної підтримки громадських обєднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану. Хотілось би сподіватись, що це буде остання обіцянка Міністерства соціальної політики щодо інституційної підтримки Українського товариства сліпих і ми найближчим часом одержимо таку підтримку.
Всім мирного неба над головою,
Тримаймося, перемога буде за нами.
Голова правління КМО УТОС Романюк В.В.
29 травня 2022 року перестало битися серце Віталія Семеновича Грибинюка.
Багато хто з наших читачів пригадує його поезії, а де хто чув їх і у авторському виконанні.
Серед членів нашого Товариства, які проявили себе як митці слова, Віталій Грибинюк був одним з найповажніших, але його творча душа завжди була молодою, сповненою любов’ю до життя.
Віталій Семенович народився у місті Горловка на Доннеччині 11 березня 1941 року. Його батько був робітником, мати домогосподаркою. Ще зі шкільних років хлопчик почав цікавитися літературою. Коли навчався ще у п’ятому класі спробував писати вірші. На жаль тоді ж, під час уроку фізкультури він отримав травму, яка призвела до різкого погіршення зору. Продовжити навчання Віталій мусив вже у спецшколі – інтернаті для слабозорих дітей №4 в Києві.
По закінченні цього навчального закладу Віталій Грибинюк почав працювати на Єнакієвському підприємстві УТОС одночасно продовжуючи навчатися у вечірній школі.
Пізніше, разом з батьками, переїхав на Сумщину. Там на юнака чекали доросле життя, кохання і перша публікація. Віталію було вісімнадцять років, коли у місцевій газеті було надруковано його вірш «Роменчанка». У подальшому житті Віталій Грибинюк спробував себе у різних жанрах поезії, але у першу чергу він був поетом-ліриком.
Віталій Семенович прожив довге, насичене та різноманітне життя. На одному з етапів життя доля його привела до Києва.
«Я здесь нашел свою любовь, свою стихию»: – написів він у одному з віршів.
В. С. Грибинюк кілька разів друкувався у колективних збірках, займа вся у творчих гуртках, посідав призові місця у поетичних конкурсах. Він видав у світ дві збірки власних поезій у авторській редакції.
Але не треба уявляти себе Віталія Грибинюка відірваним від життя мрійником, який постійно щось креслить у блокноті, чи бурмоче собі під ніс. Навпаки, Віталій Грибинюк був людиною надзвичайною живою, життєлюбною, мав багато друзів. Нерідко він ставав душею компанії.
Ще одним захопленням Віталія Семеновича були шахи. Він був здібним шахістом.
В. С. Грибинюк не лише писав вірші про палке кохання, він був люблячим, турботливим чоловіком.
Вище ми зазначали, що у поезії В. С. Грибинюка привалювала інтимна лірика. Але у важкі дев’яності саме він у простих, але дуже влучних рядках зумів висловити біль і розчарування діями можновладців. Ці його поезії були тоді надруковані, зокрема, і на шпальтах «Променя».
Навіть у останні роки, коли йому вже виповнилося вісімдесят, Віталій Семенович продовжував писати вірші, виступати та брати участь у концертах і фестивалях, грати у шахових турнірах. Тому, попри поважний вік, його смерть стала несподіванкою для всіх близьких та друзів, які ніколи не забудуть Віталія Семеновича.
Усміхнений, веселий, активний, талановитий – він назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав.
Світла пам’ять поету.
Євгеній Познанський.
Трагічні події, в яких ми опинились сьогодні, змусили всіх нас внести певні корективи в роботу правління Київської міської організації УТОС. Насамперед слід зазначити, що сім з восьми голів виробничих та територіальних первинних організацій, що входять до складу Київської міської організації УТОС, виконувати свої обов’язки, перебуваючи в місті Києві.
Правління КМО УТОС підтримує зв’язок з головами цих первинних організацій шляхом допустимих засобів комунікації, як то, телефонний зв’язок, вайбер, та інших засобів комунікації.
Останнім часом голови виробничих та територіальних первинних організацій м. Києва проводять індивідуальну роз’яснювальну роботу серед членів своїх первинних організацій, які виявили бажання на час війни переїхати до інших країн, приділяючи при цьому увагу на різницю між статусом біженця та тимчасовим захистом.
Правління КМО УТОС зараз тісно співпрацює з Київською міською державною адміністрацією, вирішуючи питання можливої евакуації осіб з інвалідністю по зору і інших важливих питань, Зокрема, забезпечення членів УТОС, які перебувають на обліку КМО УТОС, продуктовими наборами, забезпечення ліками, надання їм іншої допомоги тощо.
Всі особи з інвалідністю по зору мають можливість одержати продуктові набори від територіальних центрів соціального обслуговування м. Києва за місцем їх реєстрації. Всі голови територіальних та виробничих первинних організацій КМО УТОС знають контактні телефони цих центрів і якщо особа з інвалідністю з будь-яких причин не має можливості самостійно замовити продуктовий набір, це все роблять голови цих організацій та їх секретарі.
Як правило, в кожній первинній організації є члени цих організацій, які на волонтерських засадах надають допомогу особам з інвалідністю з порушенням зору першої групи, надаючи їм послуги по фізичному супроводу у виняткових випадках, коли це конче потрібно для осіб з інвалідністю, наприклад, супровід до залізничного вокзалу при евакуації або доставка продуктового набору з територіального центру соціальної допомоги у випадках, коли це одинокі або в сім’ї двоє або більше осіб з інвалідністю та коли в силу різних причин у них відсутній соціальний працівник.
Правління КМО УТОС плідно співпрацює з релігійними громадами, місіями щодо забезпечення членів нашої організації продуктовими наборами,гуманітарною допомогою, які найбільш її потребують. Тут слід особливу подяку висловити деяким релігійним організаціям, які дуже активну допомогу надають членам нашої організації в організації їх евакуації за кордон, зокрема, релігійній організації «Місія служіння незрячим», завдяки чому всі бажаючи були евакуйовані за кордон. Причому це робиться на транспорті цих організацій.
Значну допомогу по соціальному захисту осіб з інвалідністю по зору під час війни, зокрема надання продуктових наборів, надає нашій організації Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Петрівська Леся Станіславівна, до якої ми звертаємось при вирішенні складних питань і при її сприянні ці питання, як правило, успішно вирішуються.
Слід зазначити, що КМО УТОС в 2021 році уклала договір про співпрацю з благодійною організацією «Український продовольчий фонд», який зараз в умовах війни працює з міжнародними благодійними фондами, завдяки чому члени КМО УТОС, які є найбільш не захищеними, одержують продуктові набори.
Враховуючи те, що переважна частина членів КМО УТОС, потребує ліків, всі голови територіальних та виробничих первинних організацій надають своїм членам первинних організацій допомогу у пошуку ліків і при можливості вони організовують їх доставку додому за допомогою волонтерів.
Крім того, особи з інвалідністю, які проживають в Києві, мають можливість звернутись до лікарів Регіонального медичного центру ТОВ «Екомет» за наданням безкоштовних онлайн консультацій всім, хто їх потребує. В цьому переліку 50 лікарів всіх спеціальностей. Цей перелік має номер контактного мобільного телефону та прізвище, імя та по батькові відповідного спеціаліста.
Київська міська організація УТОС активно надавала членам організації онлайн-консультації щодо оформлення і отримання одноразової допомоги у розмірі 6500 гривень за допомогою додатку «Дія».
Користуючись нагодою, хотілося б звернути увагу на те, що багато наших членів УТОС, які користуються тарифними планами УТОС-1 та УТОС-2 мобільного оператора «Київстар» при виїзді за кордон, не підключили собі роумінг для дзвінків на Україну. Для того, щоб підключити роумінг треба повідомити голову КМО УТОС Романюва Віктора Володимировича про номер телефону, на який слід підключити цю послугу, після чого він звернеться з електронним листом до оператора мобільного зв’язку і на протязі незначного часу ця послуга підключається. Бажано заявку на підключення роумінгу направляти на електронну адресу КМО УТОС kmoutos@ukr.net.
Київська міська організація УТОС продовжує працювати наскільки це можливо в цих умовах, надає необхідну посильну допомогу незрячим киянам, відкрита до співпраці, готова приймати гуманітарну допомогу і спрямовувати її людям з інвалідністю по зору, які перебувають на обліку в організації,