Звернення голови КМО УТОС з нагоди 89-ї річниці Українського товариства сліпих

Напередодні 89-ї річниці з дня створення Українського товариства сліпих хочу подякувати всім головам виробничих та територіальних первинних організацій Київської міської організації УТОС за ту всю роботу, яку вони виконують під час війни з Росією.

Насамперед слід зауважити, що голова територіальної первинної організації №3 та виробничої первинної організації Київського УВП №3 уже повернулись з евакуації додому і активно приступили до виконання покладених на них службових обов’язків. Таким чинном, сім первинних організацій Київської міської організації УТОС працюють, надаючи різні послуги членам своїх організацій.

Правління КМО та правління виробничих та територіальних первинних організацій м. Києва тісно співпрацюють з Київською міською державною адміністрацією, вирішуючи питання соціального захисту осіб з порушенням зору, зокрема, забезпечення незрячих киян  продуктовими наборами, гарячими обідами,  сприяння їм в забезпеченні їх необхідними ліками,  надання їм іншої допомоги тощо. І всю цю роботу по її організації виконують голови цих організацій та їх секретарі.  роблять вони цю нелегку роботу не одержуючи при цьому будь-якого матеріального заохочення. Як правило, в кожній первинній організації є особи з інвалідністю, члени цих організацій, які на волонтерських засадах надають допомогу особам з інвалідністю з порушенням зору першої групи, надаючи їм послуги по фізичному супроводу у виняткових випадках, коли це конче потрібно для осіб з інвалідністю.

Дуже важко уявити собі ситуацію, якби не було обласних та територіальних первинних організацій УТОС , то хто б робив цю роботу, адже держава не готова надавати такі послуги, які надає на протязі існування з 1933 р. Українське товариство сліпих. Зокрема, в цей воєнний час, коли б не Львівська обласна організація УТОС разом з Харківською обласною організацією УТОС організовували евакуацію незрячих українців до Польші, і все це вони разом зі своєю командою робили на безоплатній основі, в той час, коли держава була осторонь від такої роботи, не забезпечивши при цьому фінансування з державного бюджету невиробничої сфери УТОС в 2022 р.

Дніпровська обласна організація організовувала тимчасовий прихисток для переселенці з інших районів України, де велись бойові дії або була висока ступінь військової безпеки. Полтавська обласна організація УТОС здійснюючи соціальний захист членів своєї організації, робила і зараз проводить роботу по організації евакуації осіб з інвалідністю з порушенням зору, які проживали в сусідніх областях України та побажали евакуюватись до більш безпечних районів України або за кордон. Мабуть нема сенсу перераховувати всі обласні організації УТОС,   адже абсолютно всі обласні організації УТОС виконують таку або подібну роботу , не одержуючи при цьому будь-якого матеріального заохочення. До того ж, у переважної більшості обласних організацій УТОС, є борг за утримання офіснихх приміщень та сплати комунальних послуг. Все це ми хотіли донести Міністру соціальної політики України, направивши до Міністерства соціальної політики звернення Київської міської організації УТОС від 25.05.2022 р. №27 та від 30.05.2022 р. №28 стосовно особистої зустрічі представників Київської міської організації УТОС з Міністром соціальної політики щодо фінансової підтримки невиробничої сфери Українського товариства сліпих в 2022 році. На зустрічі з Міністром соціальної політики ми мали намір надати їй листи-звернення деяких Всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю на підтримку фінансування невиробничої сфери УТОС, а також проінформувати Міністра соціальної політики, про туроботу, яку виконують всі обласні організації УТОС під час війни з Росією  і як найшвидлше вирішення питання матеріального заохочення працівників цих організацій.

3 червня 2022 р. ми одержали відповідь Міністерства соціальної політики України за підписом першого заступника Міністра соціальної політики Котика Є., де він повідомляє, що у зв’язку з введенням воєнного стану та обмеженим доступом до адміністративної будівлі Мінсоцполітики наразі відсутня можливість проведення такої  зустрічі.

Водночас заступник Міністра соціальної політики повідомляє, що на сьогодні Мінсоцполітики завершує роботу з підготовки проєкту акта щодо інституційної підтримки громадських обєднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану. Хотілось би сподіватись, що це буде остання обіцянка Міністерства соціальної політики щодо інституційної підтримки Українського товариства сліпих і ми найближчим часом одержимо таку підтримку.

Всім мирного неба над головою,

Тримаймося, перемога буде за нами.

 

Голова правління КМО УТОС     Романюк В.В.

ПОЕТ, ЯКИЙ ЛЮБИВ ЖИТТЯ

Грибинюк Віталій Семенович

29 травня 2022 року перестало битися серце Віталія Семеновича Грибинюка.

Багато хто з наших читачів пригадує його поезії, а де хто чув їх і у авторському виконанні.

Серед членів нашого Товариства, які проявили себе як митці слова, Віталій Грибинюк був одним з найповажніших, але його творча душа завжди була молодою, сповненою любов’ю до життя.

Віталій Семенович народився у місті Горловка на Доннеччині 11 березня 1941 року. Його батько був робітником, мати домогосподаркою. Ще зі шкільних років хлопчик почав цікавитися літературою. Коли навчався ще у п’ятому класі спробував писати вірші. На жаль тоді ж, під час уроку фізкультури він отримав травму, яка призвела до різкого погіршення зору. Продовжити навчання Віталій мусив вже у спецшколі – інтернаті для слабозорих дітей №4 в Києві.

По закінченні цього навчального закладу Віталій Грибинюк почав працювати на Єнакієвському підприємстві УТОС одночасно продовжуючи навчатися у вечірній школі.

Пізніше, разом з батьками, переїхав на Сумщину. Там на юнака чекали доросле життя, кохання і перша публікація. Віталію було вісімнадцять років, коли у місцевій газеті було надруковано його вірш «Роменчанка». У подальшому житті Віталій Грибинюк спробував себе у різних жанрах поезії, але у першу чергу він був поетом-ліриком.

Віталій Семенович прожив довге, насичене та різноманітне життя. На одному з етапів життя доля його привела до Києва.

«Я здесь нашел свою любовь, свою стихию»: – написів він у одному з віршів.

В. С. Грибинюк кілька разів друкувався у колективних збірках, займа вся у творчих гуртках, посідав призові місця у поетичних конкурсах. Він видав у світ дві збірки власних поезій у авторській редакції.

Але не треба уявляти себе Віталія Грибинюка відірваним від життя мрійником, який постійно щось креслить у блокноті, чи бурмоче собі під ніс. Навпаки, Віталій Грибинюк був людиною надзвичайною живою, життєлюбною, мав багато друзів. Нерідко він ставав душею компанії.

Ще одним захопленням Віталія Семеновича були шахи. Він був здібним шахістом.

В. С. Грибинюк не лише писав вірші про палке кохання, він був люблячим, турботливим чоловіком.

Вище ми зазначали, що у поезії В. С. Грибинюка привалювала інтимна лірика. Але у важкі дев’яності саме він у простих, але дуже влучних рядках зумів висловити біль і розчарування діями можновладців. Ці його поезії були тоді надруковані, зокрема, і на шпальтах «Променя».

Навіть у останні роки, коли йому вже виповнилося вісімдесят, Віталій Семенович продовжував писати вірші, виступати та брати участь у концертах і фестивалях, грати у шахових турнірах. Тому, попри поважний вік, його смерть стала несподіванкою для всіх близьких та друзів, які ніколи не забудуть Віталія Семеновича.

Усміхнений, веселий, активний, талановитий – він назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав.

Світла пам’ять поету.

Євгеній Познанський.

Про роботу КМО УТОС в умовах війни

Трагічні події, в яких ми опинились сьогодні, змусили всіх нас внести певні корективи в роботу правління Київської міської організації УТОС. Насамперед слід зазначити, що сім з восьми голів виробничих та територіальних первинних організацій, що входять до складу Київської міської організації УТОС, виконувати свої обов’язки, перебуваючи в місті Києві.

Правління КМО УТОС підтримує зв’язок з головами цих первинних організацій шляхом допустимих засобів комунікації, як то, телефонний зв’язок, вайбер,  та інших засобів комунікації.

Останнім часом голови виробничих та територіальних первинних організацій м. Києва  проводять індивідуальну роз’яснювальну роботу серед членів своїх первинних організацій, які виявили бажання на час війни переїхати до інших країн, приділяючи при цьому увагу на різницю між статусом біженця та  тимчасовим захистом.

Правління КМО УТОС зараз тісно співпрацює з Київською міською державною адміністрацією, вирішуючи питання можливої евакуації осіб з інвалідністю по зору  і інших важливих питань,  Зокрема, забезпечення членів УТОС, які перебувають на обліку КМО УТОС, продуктовими наборами, забезпечення ліками, надання їм іншої допомоги тощо.

Всі особи з інвалідністю по зору мають можливість одержати продуктові набори від територіальних центрів соціального обслуговування м. Києва за місцем їх реєстрації. Всі голови територіальних та виробничих первинних організацій КМО УТОС знають контактні телефони цих центрів і якщо особа з інвалідністю з будь-яких причин не має можливості самостійно замовити продуктовий набір, це все роблять голови цих організацій та їх секретарі.

 Як правило, в кожній первинній організації є члени цих організацій, які на волонтерських засадах надають допомогу особам з інвалідністю з порушенням зору першої групи, надаючи їм послуги по фізичному супроводу у виняткових випадках, коли це конче потрібно для осіб з інвалідністю, наприклад, супровід до залізничного вокзалу при евакуації або доставка продуктового набору з територіального центру соціальної допомоги у випадках, коли це одинокі або в сім’ї двоє або більше осіб з інвалідністю та коли в силу різних причин у них відсутній соціальний працівник.

Правління КМО УТОС плідно співпрацює з релігійними громадами, місіями щодо забезпечення членів нашої організації продуктовими наборами,гуманітарною допомогою, які найбільш її потребують. Тут слід  особливу подяку висловити деяким релігійним організаціям, які дуже активну допомогу надають членам нашої організації в організації їх евакуації за кордон, зокрема, релігійній організації «Місія служіння незрячим», завдяки чому всі бажаючи були евакуйовані за кордон. Причому це робиться на транспорті цих організацій.

Значну допомогу по соціальному захисту осіб з інвалідністю по зору під час війни, зокрема надання продуктових наборів,  надає нашій організації Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Петрівська Леся Станіславівна, до якої ми звертаємось при вирішенні складних питань і при її сприянні ці питання, як правило, успішно вирішуються.

 Слід зазначити, що КМО УТОС в 2021 році уклала договір про співпрацю з благодійною організацією «Український продовольчий фонд», який зараз в умовах війни працює з міжнародними благодійними фондами, завдяки чому члени КМО УТОС, які є найбільш не захищеними, одержують продуктові набори.

Враховуючи те, що переважна частина членів КМО УТОС, потребує ліків, всі голови територіальних та виробничих первинних організацій надають своїм членам первинних організацій допомогу у пошуку ліків і при можливості вони організовують їх доставку додому за допомогою волонтерів.

 Крім того, особи з інвалідністю, які проживають в Києві, мають можливість звернутись до лікарів Регіонального медичного центру ТОВ «Екомет» за наданням безкоштовних онлайн консультацій всім, хто їх потребує. В цьому переліку 50 лікарів всіх спеціальностей. Цей перелік має номер контактного мобільного телефону та прізвище, імя та по батькові відповідного спеціаліста.

Київська міська організація УТОС активно надавала членам організації онлайн-консультації щодо оформлення і отримання одноразової допомоги у розмірі 6500 гривень за допомогою додатку «Дія».

Користуючись нагодою, хотілося б звернути увагу на те, що багато наших членів УТОС, які користуються тарифними планами УТОС-1 та УТОС-2 мобільного оператора «Київстар» при виїзді за кордон, не підключили собі роумінг для дзвінків на Україну. Для того, щоб підключити роумінг треба повідомити голову КМО УТОС Романюва Віктора Володимировича про номер телефону, на який слід підключити цю послугу, після чого він звернеться з електронним листом до оператора мобільного зв’язку і на протязі незначного часу ця послуга підключається. Бажано заявку на підключення роумінгу направляти на електронну адресу КМО УТОС kmoutos@ukr.net.

Київська міська організація УТОС продовжує працювати наскільки це можливо в цих умовах, надає необхідну посильну допомогу незрячим киянам, відкрита до співпраці, готова приймати гуманітарну допомогу і спрямовувати її людям з інвалідністю по зору, які перебувають на обліку в організації,

Діяльність Київської ТПО №4 УТОС в умовах воєнного стану

В умовах воєнного стану Київська територіальна первинна організація №4 Українського товариства сліпих продовжує діяльність у наступних напрямках:

– доставка продуктів харчування (отримали – 147 осіб );

– пошук та доставка медичних препаратів (73 особи);

– пошук та доставка інсуліну хворим на цукровий діабет (6 осіб);

– організація евакуації для тих, хто цього потребує ( у межах України –   41 особа, за кордон – 18 осіб, планується евакуація – 8 ).

Допомога надається особам з інвалідністю по зору – мешканцям Деснянського, Дарницького та Дніпровського районів міста Києва. Актив співпрацює з територіальними центрами допомоги особам з інвалідністю, гуманітарним штабом міста Києва, волонтерами Червоного Хреста. Постійно тримає зв’язок з усіма членами нашої організації, виявляє тих, хто опинився сам на сам з бідою та вкрай потребує сторонньої допомоги.

Доставка до дому незрячим продуктових наборів

Крім цього, надаємо психологічну підтримку («Що допомагає жити під час війни?», «Адаптація до воєнного стану.», «Що таке травматична подія?», «Почуття тривоги, смутку або гніву.», «Як подолати постійні думки про те, що сталося.», «Як уникати панічної реакції.» тощо) тим , хто її потребує.

У такий непростий час для самотніх незрячих і слабкозорих людей вкрай важливе спілкування та відчуття того, що про них пам’ятають та турбуються. Ми знаємо, де зараз знаходиться і чим живе майже кожна особа, що перебуває на обліку, інформуємо членів організації щодо різних видів державної допомоги в умовах воєнного стану.

Продовжує роботу офіційний сайт Київської ТПО №4 УТОС, створені групи у Viber, де публікується важлива й корисна інформація для осіб з вадами зору. Телефонуємо особам поважного віку особисто.

Дякуємо всім установам і організаціям міста Києва за гуманітарну допомогу, активу: членам правління – Коротковій Тетяні, Ющенко Андрію, Євсев’єву Геннадію; членам ревізійної комісії – Коваленко Валентині, Штрахметову Євгену за підтримку осіб з вадами зору під час війни.

Вартість дзвінків за кордон для абонентів «Київстар», які використовують тарифні плани «УТОС-1» та «УТОС-2»

На прохання багатьох абонентів мобільного оператора «Київстар», які користуються тарифними планами «УТОС-1» та «УТОС-2», повідомляємо про можливість телефонувати за кордон виходячи з нижче зазначеної інформації, наданої мобільним оператором «Київстар».

 Слід зазначити, що ця послуга вже підключена до Ваших тарифних планів за замовчуванням:

Країни 1 групи: Ватикан, Німеччина, Ізраїль, Італія, Канада, Канари, Польща, Росія (до 24.03.2022 включно), США, Узбекистан, Франція,Чехія.

Плата за пакет нетарифікованих хвилин, 20 гривень з урахуванням всіх податків

Плата за хвилину розмови, 0 гривень з урахуванням всіх податків

Об’єм нетарифікованих хвилин у пакеті, 20 хвилин.

Вартість хвилини розмови після використання всіх пакетів, 5,00 гривень з урахуванням всіх податків.

 

Країни 2 групи: В’єтнам, Греція, Данія, Індія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Казахстан, Кипр, Китай (КНР), Лихтенштейн, Норвегія, Португалія (включно о.Мадейра), Румунія, Словаччина, Угорщина, Швейцарія

Плата за пакет нетарифікованих хвилин, 20 гривень з урахуванням всіх податків

Плата за хвилину розмови, 0 гривень з урахуванням всіх податків

Об’єм нетарифікованих хвилин у пакеті, 5 хвилин.

Вартість хвилини розмови після використання всіх пакетів, 5,00 гривень з урахуванням всіх податків

 

Країни 3 групи: Австралія, Австрія, Азербайджан, Албанія, Алжир, Ангола, Андора, Аргентина, Афганістан, Багами, Бангладеш, Барбадос, Бахрейн, Беліз, Бельгія, Бенін, Бермудські острови, Білорусь, Болгарія, Болівія, Боснія і Герцеговина, Ботсвана, Бразилія, Бруней, Буркина-Фасо, Бутан, Вірменія, Великобританія, Венесуела, Виргинські острови, Гана, Гайана, Гваделупа, Гватемала, Гвінея, Гибралтар, Гондурас, Гонконг, Гренландія, Грузія, Домініканская Республіка, Єгипет, Занзібар, Замбія, Зимбабве, Йорданія, Індонезія, Ірак, Іран, Ємен, Кабо-Верде, Камбоджа, Камерун, Катар, Кенія, Киргизстан, Колумбія, Коста-Ріка, Кувейт, Лаос, Латвія, Лесото, Ліберія, Ліван, Лівія, Литва, Люксембург, Маврикій, Макао, Малаві, Малайзія, Малі, Мальта, Мароко, Мартиніка, Мексика, Мозамбік, Молдова, Монако, Монголія, Непал, Нігер, Нігерія, Нідерланди, Нікарагуа, Нова Зеландія, Нова Каледонія, Острови Кайман, Острів Пасхи, ОАЕ (Об’єднані Арабські Емірати), Оман, Пакистан, Палау, Палестина, Панама, Парагвай, Перу, Пуэрто-Ріко, Республіка Конго, Росія (з 25.03.2022), Руанда, Сальвадор, Сан-Марино, Саудовська Аравія, Сенігал, Сербія, Сирія, Сингапур, Словенія, Сомалі, Судан, Суринам, Таджикістан, Тайвань, Тайланд, Танзанія, Турція, Туркменістан, Уганда, Уругвай, Фарерські острови, Федеративні Штати Микронезії, Фіджи, Філіпіни, Финляндія, Хорватія, Чад, Чілі, Чорногорія, Швеція, Шри-Ланка, Еквадор, Еритрія, Естонія, Ефіопія, ПАР (Південо-Африканська республіка), Південа Корея, Південий Судан, Ямайка, Японія.

Плата за хвилину розмови, 20,00 гривень з урахуванням всіх податків

 

Країни 4 групи: Антарктида, Бурунді, Вануату, Східний Тімор (Тімор-Лешті), Гавайскі острови, Габон, Гамбія, Гвінея-Бісау, Гренада, Демократична республіка, Заір, Західна Сахара, Конго, Кірібаті, Коморскі острови, Куба, Маврітанія, Майота, Мадагаскар, Мальдіви, Науру Ніуе, Острів Норфолк, Острови Кука, Самоа, Північна Корея (КНДР), Сейшельські Острови, Соломонові Острови, Токелау, Тонга, Тувалу, Туніс, Фолклендські острови, Центральноафриканська республіка,

Плата за хвилину розмови, 60,00 гривень з урахуванням всіх податків.

 

Єдиний тариф для дзвінків на номери супутникових операторів:

Плата за хвилину розмови, 100,00 гривень з урахуванням всіх податків.

Уряд спростив перетин кордону для окремих категорій людей з інвалідністю і їхніх супроводжуючих

Постановами Кабінету Міністрів України від 29 березня 2022 року №383 та від 01 квітня 2022 року №399 затверджені зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, якими визначаються деякі питання щодо перетинання кордону для окремих категорій людей з інвалідністю і їхніх супроводжуючих в період дії на території України надзвичайного або воєнного стану.

Згідно з цими Постановами, особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності таких документів:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність).

Перетин державного кордону може здійснюватися:

особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

особою з інвалідністю І чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду,— у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність);

особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, — у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, — у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);

особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання крім певних, визначений постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, — у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено категорію “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та/або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.

При цьому виїзд за межі України визначених постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.

Супровід дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)”.

Уряд також визначив, що особи з інвалідністю І групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю).

Нагадаємо, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, за деякими виключеннями заборонено виїзд за межі країни чоловіків віком від 18 до 60 років.

Крім виключень, зазначених вище, зазначені обмеження, не застосовуються до таких осіб:

– які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (відповідно до рішення Уряду про затвердження переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час);

– які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку.

– на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

– які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

– на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років.

– усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

– зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Також перетнути державний кордон на виїзд з України можуть громадяни України, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено українськими дипустановами та здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

Крім того, нагадаємо, що перетнути кордон на виїзд з України згідно з вимогами Постанови Уряду № 194 від 3.03.202, можуть особи, які здійснюють перевезення для потреб Сил оборони України, перевезення медичних, гуманітарних вантажів, а також військовозобов’язані працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.

Варто зазначити, що постановою № 399 норма щодо можливості перетину державного кордону під час дії воєнного стану військовозобов’язаним, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, не поширюється на осіб, визначених в абзацах 2-8 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Окремо звертаємо увагу, що всі громадяни, які підпадають під виключення, що мають право на перетинання кордону, повинні мати необхідні документи для підтвердження. При цьому у ході заходів прикордонного контролю перевірятиметься їх дійсність і факт видачі відповідними органами.

Більш детальну інформацію щодо перетинання кордону під час дії правового режиму воєнного стану радимо шукати у згаданих нормативно-правових документах та інших актах законодавства України.

Джерело: dpsu.gov.ua/ua/

.

Інформація про програми грошової допомоги, які реалізуються міжнародними організаціями

Управління Верховного комісара ООН з питань захисту біженців спільно з Укрпоштою розпочали виплату внутрішньо переміщеним особам по 2220 гривень. На першому етапі таку допомогу отримують 360 тисяч внутрішніх переселенців. Програма призначена для вимушено переміщених осіб, які не планують залишати територію України.

Сума допомоги базується на сумі прожиткового мінімуму прогнозованого на квітень 2022 року та становить 2220 гривень на людину в місяць і буде виплачуватися щомісяця протягом 3 місяців із розрахунку на кількість людей у родині. Сім’ї зможуть отримати готівку через відділення Укрпошти в усіх регіонах України, а у перспективі скористатися банківським переказом.

Програма служить доповненням до національної системи соціального захисту та соціальної допомоги, та має на меті підтримати людей, які були змушені тікати через російську агресію, щоб вони змогли задовольнити свої основні потреби, включаючи оренду житла, придбання їжі та предметів гігієни.

Запис до програми грошової допомоги вже розпочався у Львові, Ужгороді та Мукачеві. Реєстрація проходить за адресами:

  • Львів, вул. Трускавецька 2 Б (з 9:00 до 18:00).
  • Львів, вул. Палія 15 (з 9:00 до 18:00), вихідний – субота.
  • Ужгород, Гуманітарний штаб “Совине гніздо”, вул. Ференца Ракоци, 2 (пн-пт з 9:00 до 18:00).
  • Ужгород, пл. Ш. Петефі 24, Ужгородський міський центр соціальних служб департаменту соціальної політики (пн-пт з 9:00 до 18:00).
  • Мукачево, ЦНАП, вул. Духновича 2 (пн-пт з 9:00 до 18:00).

За додатковою інформацією можна звертатись за номером: 0-800-307-711 або 0-800-309-110 (гаряча лінія Донбас СОС) чи писати на адресу urkki@unhcr.org.

Крім того, ще одну програму з надання грошової допомоги в розмірі 2220 гривень на людину втілює Міжнародна організація з міграції (МОМ) в Україні. її можуть отримати найбільш вразливі групи переміщених осіб, а саме:

  • вагітні жінки та матері, що самостійно виховують дітей;
  • сім’ї із двома і більше дітьми;
  • родини, серед членів яких є особи з інвалідністю;
  • особи похилого віку.

Однак ця програма наразі працює поки лише на Закарпатті. У перспективі її планується розширити на інші регіони.

Також ЮНІСЕФ разом із Міністерством соціальної політики України розпочали програму грошової допомоги українським родинам із дітьми, які постраждали через війну.

В межах програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ «Спільно» допомогу можуть отримати родини, які:

  • мають трьох і більше дітей до 18 років, з яких принаймні одна дитина не досягла 2-х років на момент подачі заявки
  • мають двох і більше дітей до 18 років, з яких принаймні одна дитина з інвалідністю.

Для отримання грошової допомоги необхідно зареєструватися на сайті register.unicef.org.

Заявки на отримання фінансової підтримки можуть також подавати названі батьки або батьки-вихователі.

У майбутньому перелік вимог до учасників може бути змінений, а перелік категорій — розширений.

Якщо ви відповідаєте критеріям Програми, вам буде нараховано тримісячну допомогу в розмірі 2220 гривень на кожного, але не більше як на п’ятьох членів домогосподарства. Наприклад, якщо у вашому домогосподарстві четверо, то, виходячи з розрахунку 2220 гривень х 4 особи х 3 місяці, ви отримаєте 26640 гривень. Або якщо вас п’ятеро чи більше, то, виходячи з розрахунку 2220 гривень х 5 осіб х 3 місяці, ви отримаєте 33300 гривень. Цю суму ви отримаєте єдиним банківським переказом.

Переказ грошової допомоги здійснюватиметься на вказаний вами банківський рахунок протягом 4 тижнів з моменту подання заявки. Сім’ї, які не мають банківського рахунку чи доступу до нього, отримають оплату в альтернативний спосіб.

Детальніше на https://unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers

Гаряча лінія Спільно 0 800 600 017 (безоплатно, працює щодня з 8:00 до 22:00).

Внесено зміни до законодавства щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за ними

21 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» від 15 березня 2022 року № 2122-IX, яким внесено доповнення до статті 18 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» якою визначається коло осіб, які звільнені від призову на строкову військову службу в мирний час, до яких тепер відносяться громадяни України:

  • які визнані особами з інвалідністю;
  • які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Також прийнятим законом внесено зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно яких не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, зокрема:

  • визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність.

Прес-реліз Європейського Союзу сліпих про ситуацію в Україні

Прийнято Радою Європейського Союзу сліпих у Генуї, Італія, 5 березня 2022 року

Правління Європейського союзу сліпих, голос 30 мільйонів сліпих і слабозорих людей в Європі, висловлює глибоку стурбованість трагічними подіями в Україні та закликає всі залучені сторони забезпечити захист і безпеку сліпих і частково сліпих. зрячих та всіх осіб з інвалідністю в країні.

Європейський союз сліпих нагадує про зобов’язання всіх учасників кризи поважати Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю, зокрема статтю 11 про ситуацію ризику та надзвичайних гуманітарних ситуацій, а також резолюцію Ради Безпеки ООН № 2475 (2019) про захист осіб з інвалідністю в умовах конфлікту.

Ми підкреслюємо, що в кожній надзвичайній гуманітарній ситуації люди з інвалідністю непропорційно піддаються ризику бути покинутими, підданими насильству, загинути і страждають від відсутності доступу до безпеки, допомоги та підтримки для відновлення. Зокрема, це жінки, діти та люди похилого віку особливо піддаються тому, щоб залишитися позаду.

В Україні налічується 2,7 млн осіб з інвалідністю, з них понад 100 тис. сліпих та слабозорих. Усі вони перебувають у жахливому становищі через недоступні притулки та труднощі з переїздом у безпечні райони для себе та своїх сімей.

Вторгнення зустріло загальний осуд і потребує підтримки та допомоги Україні. Усі національні організації-члени Європейського союзу сліпих зобов’язані надавати беззастережну підтримку та допомогу незрячим і слабозорих осіб, які евакуюються з країни, а також брати участь у всіх ініціативах щодо надання інформації та надання допомоги як українським організаціям осіб з інвалідністю, так і організаціям сусідніх країн, які приймають біженців.

Сильна європейська відповідь на вторгнення має відображати цінності Європи просування прав людини.

Президент Європейського союзу сліпих Родольфо Каттані сказав: «Європа вже постраждала від двох світових воєн і понад 70 років була застрахована від збройних конфліктів, за винятком війни на Балканах у 1990-х роках. Зараз ми зіткнулися з вторгненням в незалежну державу іноземної армії. Ми всі зворушені і обурені цією неприпустимою агресією. Давайте об’єднаємо всю нашу моральну енергію та практичні ресурси, щоб захистити та підтримати всіх невинних жертв. Si vis pacem para … pacem».

Джерело: Європейський союз сліпих

Звернення ЦП УТОС в зв’язку з початком повномасштабної збройної агресії Росії

Сьогодні, 24 лютого 2022 року, розпочалося повномасштабне вторгнення військ з Російської Федерації до України, ситуація непроста і тривожна.

Керівництво держави оголосило воєнний стан і закликало до спокою і у цьому є сенс, оскільки хаос і паніка може стати нашим найстрашнішим ворогом.

Закликаємо користуватися інформацією з офіційних джерел, слідкувати за повідомленнями від перевірених джерел інформації, увімкнути радіо або телебачення аби бути у курсі подій.

Керівників організацій та підприємств Українського товариства сліпих просимо забезпечити комунікацію з членами організації і працівниками підприємств та за можливістю надавати їм необхідну допомогу.

У разі необхідності просимо надавати інформаційну допомогу можливими каналами зв’язку, надавати посильну фізичну допомогу, здійснювати координаційну діяльність, сприяючи органам місцевої влади.

У разі необхідності з питань можливої евакуації і інших важливих питань звертайтеся до Заступника Голови Центрального правління УТОС Кіта Сергія Васильовича за телефоном: 067 636-27-50.

Також просимо враховувати Порядок дії населення під час обстрілу.


Карта укриття населення міста Києва у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру та Текстовий перелік адрес укриттів у місті Києві.