Київська територіальна первинна організація №1 Українського товариства сліпих 18.07.2023 р. провела в Будинку культури ім. Я. П. Батюка Київського УВП №1 УТОС захід з нагоди відзначення 90-річчя з дня заснування Українського товариства сліпих.
На заході були присутні голова Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Садовой Сергій Миколайович, начальниця Управління соціального захисту населення Голосіївської РДА Ахмадова Наталія Олексіївна та представники благодійних організацій. Найактивніші члени Київської ТПО №1 УТОС були нагороджені грамотами Голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та подяками Київської ТПО №1 УТОС. Колективом Фастівського аматорського драматичного театру було спеціально розроблено та показано програму літературних виступів на актуальні теми, особливо в умовах воєнного стану. А після заходу всі присутні мали змогу пригоститись смаколиками від правління організації.
Київська ТПО №1 УТОС щиро дякує гостям за привітання та побажання успішної роботи УТОС, а також висловлює глибоку вдячність за надану благодійну допомогу членам нашої організації.
Голова правління Київської ТПО №1 УТОС Валентина КОНИК
8 червня 2023 року у клубі Київського УВП №2 УТОС відбулись урочистості з нагоди 90-річчя Українського товариства сліпих.
В заході взяли участь Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська, Голова Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марина Порошенко, Заступник голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Анатолій Невмержицький, голова Ради Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг Віктор Сурмак, голова Координаційної ради громадських організацій міста Києва Василь Назаренко та інші.
Також в заходах прийняли участь голова ЦП УТОС Владислав Більчич, заступник голови ЦП УТОС Михайло Новосецький, голова Київської міської організації УТОС Віктор Романюк, члени правління і ревізійної комісії Київської міської організації УТОС, активісти УТОС і інші запрошені.
Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська привітала присутніх з 90-ряччям УТОС і вручила подяки і почесні грамоти Київського міського голови Віталія Кличка активним членам організації.
Заступник голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Анатолій Невмержицький виступив із вітальним словом і за дорученням голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Наталії Кондрашової вручив подяку Київській міській організації Українського товариства сліпих.
Голова Ради Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг Віктор Сурмак також піч час вітального слова вручив деяким активістам грамоти і матеріальну допомогу до них.
Голова Постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марина Порошенко також привітала присутніх з 90-ряччям УТОС і пообіцяла й надалі сприяти створенню безбар’єрного середовища у Києві.
Сьогодні Українське товариство сліпих відзначає 90-річний ювілей.
Свій довгий історичний шлях Товариство розпочало з дня свого заснування – 4 червня 1933 року. Ця дата стала вирішальною в об’єднанні незрячих людей задля того, щоб, працюючи разом, будувати своє майбутнє, спільними зусиллями відстоювати свої права та інтереси на працю, на освіту, на культуру, розвивати свої творчі здібності і спортивний потенціал.
Крок за кроком, цеглина за цеглиною незрячі люди вибудовували розгалужену систему Товариства по всій Україні, починаючи з простих артілей і цехів, що розвинулись у високотехнологічні учбово-виробничі підприємства, які надавали сліпим людям роботу, що і є для кожної людини найголовнішим чинником життя. Створювали на місцях райтоси і міськтоси, які займалися соціальною, культурно-просвітницькою роботою серед незрячих, художньою самодіяльністю, організовували гуртки з вивчення шрифту Брайля. Естафету цих організацій підхопили обласні, територіально-первинні та виробничі організації УТОС. Завдяки праці і духовному розвитку на той час сформувався у суспільстві образ незрячого, як людини з високим почуттям власної гідності та господаря своєї долі.
Значний внесок у становлення і розвиток нашого Товариства зробили попередні його керівники: Абрам Мойсейович Едельман, якого було обрано першим Головою Центрального правління на першому з’їзді УТОС у 1938 році, Іван Олександрович Качур і Віктор Михайлович Акімушкін.
Плинув час. Зміцнювалась і розширювалась матеріально-технічна база підприємств УТОС, що дало змогу заснувати в Товаристві структурні підрозділи соціально-реабілітаційного та культурного спрямування: бібліотеки, клуби, спортивні секції, бази відпочинку, комп’ютерний центр, Реабілітаційний центр, редакцію періодичних видань, Будинок звукозапису і друку УТОС.
Разом з країною Українське товариство сліпих не раз переживало складні етапи історії: це і лихоліття Другої світової війни і післявоєнної відбудови, і техногенна Чорнобильська катастрофа, і економічний злам при переході країни від планової економіки до ринкової. Але, попри усі труднощі, Українське товариство сліпих вистояло і продовжило свою діяльність, згуртовуючи і підтримуючи свої членів. УТОС забезпечував незрячих роботою, надавав реабілітацію в усіх сферах життя.
В усі часи Українське товариство сліпих тісно співпрацювало з державою, знаходячи вирішення проблемних питань. На жаль, в останні роки, соціальна політика держави не сприяє діяльності нашої Всеукраїнської громадської організації і потребам людей з інвалідністю по зору. І це в той час, коли апарат Центрального правління, керівники підприємств та організацій УТОС постійно ведуть діалог з владними структурами, намагаючись їм донести реальні проблеми, які існують нині у людей з інвалідністю по зору.
Надзвичайно трагічними виявилися останні роки: початок бойових дій на сході України; затяжна пандемія коронавірусу, що спричинила спад економіки. Ці події негативно позначилися на діяльності Українського товариства сліпих. Але найстрашніші випробування для нашої країни і нашого Товариства почалися 24 лютого 2022 року, коли прийшла підступна війна з боку російського агресора. Від ворожих атак наше Товариство зазнало нищівних руйнувань. Низка підприємств була пошкоджена і зруйнована, а деякі опинилися під окупацією агресора. Незважаючи на складні воєнні умови, Українське товариство сліпих з гідністю продовжує виконувати свою місію, допомагаючи і рятуючи незрячих людей від жахів війни. Наші організації і підприємства, що знаходяться на відносно безпечній території України, допомагають людям з інвалідністю по зору та інших нозологій в евакуації та розміщенні, а також наданні необхідної гуманітарної та психологічної підтримки.
З часу свого заснування і донині Українське товариство сліпих залишається однією з найпотужніших Всеукраїнських громадських об’єднань людей з інвалідністю по зору. Минулі покоління утосівців передали нам, сучасникам, у спадок матеріальну базу, великий досвід, гарні традиції, віру і впевненість у себе. І наш обов’язок зберегти і примножити всі ці надбання, щоб передати їх нащадкам. Основною функцією нашої організації була і залишається функція захисту прав і інтересів незрячих людей, трудова реабілітація, соціалізація та інтеграція у суспільство. Головною цінністю нашої організації є люди – члени УТОС. Адже люди це той потенціал, з яким наше Товариство подолає і всі жахи війни, і всі виклики сьогодення. Ми маємо об’єднуватись, поважати одне одного, прислухатись одне до одного. Разом відбудовувати і розвивати наше Товариство і нашу державу, аби жити у гідних європейських умовах і у вільній країні.
Висловлюю щиру подяку всім керівникам підприємств і організацій, працівникам всіх рівнів, членам Товариства і всім, хто самовіддано продовжує працювати на благо УТОС.
Від членів Центрального правління, від членів апарату Президії ЦП УТОС, від працівників ЦП УТОС і від себе особисто прийміть найщиріші вітання з цією історичною датою – 90-річчям Українського товариства сліпих. Бажаю усім здоров’я, наснаги, благополуччя, любові, миру в душі, в кожній родині і в нашій країні.
Нехай Бог береже вас.
З найщирішими побажаннями і повагою,
Голова ЦП УТОС В. М. Більчич
28 травня 2023 року у Києві внаслідок нічної атаки безпілотниками типу Shahed зазнало пошкоджень приміщення одного з київських підприємств Українського товариства сліпих. Наслідки пошкоджень уточнюються. Вживаються заходи щодо фіксування і визначення розміру завданої шкоди підприємству.
Пропонуємо для перегляду сюжет інформаційної програми «Факти», каналу ICTV, який вийшов в ефір національного марафону «Єдині новини» 28 травня 2023 року о 12 годині.
Колектив Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського ухвалив важливе рішення: у зв’язку із прийнятим Верховною Радою України рішенням про декомунізацію Бібліотека повинна бути перейменована. Засновник бібліотеки – Центральне правління УТОС – висловив принципову згоду з нашою пропозицією.
Перейменування бібліотеки винесено на публічне обговорення, яке відбувається за цим посиланням.
Колектив бібліотеки закликає усіх бажаючих долучились до обговорення. Термін публічного обговорення – 1 місяць. Тож, висловити свою думку можна до 10 травня 2023 року.
Відповіді можна надсилати також на електронну пошту бібліотеки, вказуючи тему листа «про перейменування бібліотеки»: csbs@ukr.net
13 листопада 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї – відомий педагог, який заснував у Парижі і Петербурзі декілька шкіл і підприємств для незрячих. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я саме ця дата відзначається як Міжнародний день незрячих.
До XVIII століття світ не знав навчальних закладів для незрячих. Валентин Гаюї вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих, за допомогою придуманого ним шрифту. У 1784 році в Парижі без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку він відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Першим учнем Валентина Гаюї був підібраний на церковній паперті хлопчик Франсуа де Лезюер. Потім в школу поступили ще 11 його безпритульних однолітків.
Навчання та виховання незрячих дітей Валентин Гаюї поставив на наукову основу. Він розробив рельєфно-лінійний шрифт «унціал». Цей шрифт отримав назву від латинського слова, що означає «рівний по довжині одній унції». Це були великі рівні літери, видавлені рельєфом на щільному папері. Головне достоїнство «унціала» полягало в тому, що за допомогою цього шрифту можна було навчати незрячих дітей читанню і друкувати книги для незрячих. Шрифт був пересувний, і це допомагало сліпим дітям робити набір потрібного тексту. Крім цього Валентин Гаюї сконструював прилади для сліпих і матриці для виготовлення рельєфних наочних посібників, географічних карт і глобусів. Цьому ремеслу він навчав і своїх вихованців. Ідея створення книг для сліпих також належить Валентину Гаюї.
Не дивлячись на величезні матеріальні утруднення, Валентин Гаюї побудував при школі друкарню і надрукував в ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом – «унціалом». Це були перші книги для сліпих. За книгами Валентина Гаюї незрячі навчалися аж до винаходу Луї Брайлем шрифту рельєфного шестіточія. (У 1829 році француз Луї Брайль – вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей розробив універсальну систему рельєфно-точкового шрифту, що знайшов розповсюдження у всіх країнах світу).
У 1803 році Валентин Гаюї отримав пропозицію російського імператора Олександра I відкрити в Санкт-Петербурзі навчально-виховний заклад для незрячих. У 1807 році Олександром I були затверджені Статут, штати і бюджет Санкт-Петербурзького інституту робочих сліпих. У пам’ять про перших зачинателів перших навчальних закладів для незрячих в світі і відзначається Міжнародний день незрячих.
Київська міська організація Українського товариства сліпих щиро вітає відвідувачів сайту з Днем незалежності України!
Майбутнє України будується сьогодні і кожен з нас повинен долучитися до цієї святої справи! Саме спільними зусиллями ми досягнемо позитивного результату – побудови демократичної, стабільної, сильної держави, якою пишатимуться наші нащадки!
Віримо в те, що Україні вдасться відстояти незалежність і перемогти ворога. Дякуємо нашим захисникам і захисницям за щоденну невтомну роботу, за сміливість і відвагу, за патріотизм та за кожний новий ранок.
Нехай доля нарешті посміхнеться нашій прекрасній, багатостраждальній країні і кожному з нас, її громадянам!
Бажаємо всім міцного здоров’я, щастя, миру, злагоди та достатку, щедрої долі, успіхів у всіх справах і починаннях. Бажаємо всім мати відчуття особистої незалежності від будь-яких чинників і обставин. Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а Ваша плідна робота буде надійною запорукою щасливого майбутнього.
Хай святиться вічно ім’я твоє, Україно!
Слава Україні!
УКРАЇНІ
Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.
Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.
Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!
Висловлюємо вдячність особисто Олександру Володимировичу, Координаційному штабу волонтерів і всім тим, хто допомагає цій благодійній організації за надану допомогу.
Продуктові набори видавалась людям з інвалідністю по зору, як безпосередньо біля організації УТОС, так і завозились додому тим, хто не мав можливості приїхати для отримання продуктового набору в організацію.
Вже другий місяць поспіль усі члени Київської ТПО №4 УТОС мають можливість отримувати безкоштовні обіди, якими забезпечує Українська ресторанна асоціація в межах волонтерського проєкту «Смачна варта». Щовівторка, щочетверга та щосуботи на вул. Кубанської України, 31 свіжу та смачну їжу можуть отримати не тільки люди з порушеннями зору, а й члени їхніх родин. Обіди видають запакованими у термостійкому пластиковому посуді, їсти можна вдома.
Головне завдання волонтерського проєкту «Смачна варта» під час війни – організувати харчування наших захисників. Насамперед йдеться про представників територіальної оборони Києва та Київської області. Але в ці непрості часи столичні ресторатори не забувають і про людей з порушеннями зору.
