З нагоди великого свята Воскресіння Христового прийміть найкращі вітання і побажання Божого благословення!
Величне свято Воскресіння Христового спонукає кожного із нас ще раз замислитися над вічними цінностями християнської моралі, дає нам добру нагоду наповнити свої серця любов’ю і добротою, зміцнює кожного з нас духовно.
Нехай передзвін великодніх дзвонів принесе лише благі вісті. Бажаємо допомоги Божої, міцності духу, сердечного тепла, великодньої радості, здоров’я, щастя, взаєморозуміння, благодаті, милості, душевного просвітління і духовного розвитку.
Київська міська організація Українського товариства сліпих оголошує про проведення у 2025 році Всеукраїнського відкритого конкурсу вокального мистецтва учасників художньої самодіяльності підприємств та обласних організацій Українського товариства сліпих – виконавців вокального жанру (солісти, дуети, тріо).
Мета проведення конкурсу, щоб співаки, особи з інвалідністю по зору з усієї України, мали змогу розкрити свій талант, вдосконалити свою майстерність, отримати моральне задоволення від своєї творчості та творчості інших учасників, отримати поради високопрофесійного журі щодо покращення майстерності виконання.
До участі у конкурсі допускаються особи з інвалідністю по зору, які є членами Українського товариства сліпих. Заявка на участь в конкурсі оформлюється через первинну організацію УТОС, де перебуває на обліку виконавець (виконавці) твору.
Конкурс буде проведено в три етапи:
Перший етап – квітень-червень 2025 року, шляхом надсилання організаторам конкурсу записи двох творів аудіо- або відео- в будь-якому доступному для них форматі, на підставі яких буде проходити попередній відбір учасників конкурсу.
Запис надається разом з інформацією про твір та виконавця, яка має бути підтверджена однією з первинних організацій УТОС, де перебуває на обліку виконавець (виконавці) твору.
При оформленні заявки слід зазначити номінацію (академічний, народний, естрадний спів, авторська пісня), в якій приймає участь колектив або соліст; ПІБ виконавця або учасників колективу; рік народження; населений пункт проживання; назва колективу (при наявності); назва твору та його автори.
Другий етап проходитиме у липні 2025 року. Переможців та лауреатів визначатиме журі, яке формуватиме організатор конкурсу, до складу якого входять особи із спеціальною музичною освітою та особи, які досягли певних результатів при проведенні подібних заходів.
Визначення переможців та лауреатів конкурсу здійснюється на підставі оцінювання професійних записів, створених безпосередньо самими учасниками конкурсу або при сприянні організаторів конкурсу, на студії звукозапису Київського УВП №2 УТОС.
Третій етап відбуватиметься у серпні 2025 року, шляхом проведення фестивалю переможців та лауреатів конкурсу наживо, який буде проведено на одному з концертних майданчиків України, про що буде повідомлено згодом.
Шановні друзі! Республіканський будинок звукозапису і друку УТОС започатковує на своєму сайті нову сторінку «Аудіокниги для незрячих від РБЗіД УТОС». Тут ви зможете знайти книгу на будь-який смак: детективні, історичні, біографічні, любовні, фантастичні, пригодницькі романи, поезія, науково-популярна література, твори для дітей. Будуть представлені новинки у рубриці «Нові книги», а також твори, які були записані у минулі роки у рубриці «Колекція аудіокниг». Це класичні твори і книги сучасних авторів. Звертаємо вашу увагу, що нові аудіокниги викладаються у DAISY-форматі. Наразі ми представляємо чотири аудіоновинки, які ви зможете послухати на нашій новій сторінці.
Також РБЗіД УТОС презентував нові книги шрифтом Брайля, які вже розіслані по бібліотеках Українського товариства сліпих. Під час засідання Президії ЦП УТОС 26 лютого 2025 року ці книги були передані Центральній спеціалізованій бібліотеці УТОС.
Вашій увазі пропонуємо такі новинки шрифтом Брайля:
«Тринадцять різдвяних історій»
Ці «Тринадцять різдвяних історій» від сучасних українських письменників насправді дуже різні, і водночас вони взаємно доповнюють одна одну, як пазли великого полотна. Як саме життя. Як, зрештою, Різдво для кожного з нас, яке містить у собі значно більше сенсів, аніж традиційна картинка родинної ідилії — довкола столу з дванадцятьма стравами. Тут реальність і містика, гумор та іронія, філософське осмислення буття і трепетне світло любові, яка є істинним проводирем, як Вифлеємська зірка — крізь темінь різдвяної ночі…
Катерина Щоткіна «Любомир Гузар: хочу бути людиною»
Україні доби Незалежності дуже пощастило, що в неї є Блаженніший Любомир Гузар. Він майже півстоліття жив спочатку в США, потім в Італії. Багато подорожував із місіями, і тепер став прикладом — яким може бути українець, сформований в умовах вільного світу. Прийнявши управління Українською греко-католицькою церквою на тому етапі, коли її називали «регіональною» чи навіть «закордонною», і довівши до статусу церкви для всієї України, патріарх Гузар добровільно передав владу молодому наступнику, щоб мати ще час бути корисним країні, якій не щастить на правителів. Стати добрим порадником за гамбурзьким рахунком. Дороговказом. Гордістю нації…
Віталій Запека «Цуцик»
Антивоєнний роман «Цуцик» — визначне явище в літературі України. Яскраво, пронизливо через життя, крізь душу безрідної дворняжки автор зумів показати війну, якою вона є. Без пафосу, без зайвого героїзму. Від імені малого собача, але про людей.
Роман написаний на основі реальних подій. В деяких з них автор приймав безпосередню участь. Більшість персонажів мають своїх прототипів у житті. Все бачене, почуте, пережите автор переніс в короткий проміжок часу, тож хронологія роману не відповідає дійсності.
Долі щеняти і людей, котрі трапились на його шляху, не залишать байдужим жодного читача…
Євгеній Познанський «Янгол віри й натхнення»
Поетична збірка нашого відомого незрячого поета Євгенія Познанського познайомить вас з чудовими, зворушливими, проникливими, щирими віршованими рядками, які торкнуться струн кожної душі, кожного серця…
Об’єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик», попри всі труднощі війни в Україні та відсутність державного фінансування, продовжує працювати для вас. Ми нагадуємо, що передплату на газету «Промінь» ви можете оформити в кожному поштовому відділенні України. Запитуйте Каталог видань України «Преса поштою» 2025 року, в якому на сторінці 18 знайдете індекси газети «Промінь» двома варіантами: 61004 — плоскодрукованим і 61005 — рельєфно-крапковим шрифтом. Вартість передплати газети «Промінь» на один місяць: плоскодрукованої — 10,00 грн, рельєфно-крапковим шрифтом — 136,00 грн. Звертаємо вашу увагу, що з цього року Укрпошта додатково стягує 12 грн за доставку одного примірника.
Газета «Промінь» ще з 1989 року є незмінним періодичним виданням для незрячих людей України. І попри складні часи, газета виходила завжди, висвітлюючи на своїх шпальтах все, що переживало Українське товариство сліпих за всі ці роки.
Передплатіть газету і чекайте її вдома. Підтримайте «Промінь», адже наша газета залишилась єдиним періодичним виданням серед громадських організацій людей з інвалідністю.
Правління Київської міської організації УТОС щиро вітає членів організації та відвідувачів сайту з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим роком!
Новий 2025 рік нехай буде переможним та принесе довгоочікуваний мир на нашу рідну землю, буде благодатним для України, дарує гармонію і стабільність, злагоду і благополуччя, впевненість у завтрашньому дні.
Нехай новорічні свята обдарують Вас щасливою долею і міцним здоров’ям, наповнять Ваші домівки щирою любов’ю, теплом та добробутом.
У Вашому житті нехай буде безліч чудових можливостей і вдосталь сил та натхнення, щоб їх реалізовувати.
Хай неодмінно здійсняться всі Ваші мрії та бажання!
Колись, 13 листопада далекого 1745 року, народився Валентин Гаюї — видатний педагог, науковець, людина великої, щирої душі. Це він вперше в історії організував навчання для незрячих. Тож саме його день народження і став Міжнародним днем незрячих, який світ відзначає вже сорок років.
Актова зала Київського учбово-виробничого підприємства №4
Саме 13 листопада 2024 року у стінах Київського учбово-виробничого підприємства №4 відбувся урочистий захід, присвячений міжнародному Дню незрячих. Цього дня в актовій залі зібралося багато людей, практично увесь колектив підприємства, а також ветерани, які присвятили йому свій трудовий шлях. Хоча на вулиці стояла похмура, прохолодна погода, у залі було тепло і в прямому, і в переносному сенсі цього слова. Керівництво подбало про опалення, а присутніх частували гарячим чаєм та кавою з солодощами. Добрі почуття та теплі емоції для друзів і всього колективу люди принесли з собою, бо можливість зустрітися у цей нелегкий час є цінною, як ніколи.
День незрячих, звичайно, не свято, але це ще один привід нагадати суспільству про тих, хто не бачить, про їх потреби та проблеми. На жаль, навіть у такий день далеко не усі «сильні світу цього» здатні це зробити. Але до нас завітали почесні гості, люди, які ставляться до незрячих із розумінням, прагнуть підтримати їх у цей нелегкий час і вже багато разів доводили це реальними справами.
На заході були присутні: начальник Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації — Соя О. В.; начальник Управління соціальної та ветеранської політики Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації — Соя Т. М.; заступник начальника Управління соціальної та ветеранської політики Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації — Лазаренко А. О.; директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району міста Києва — Дорошенко В. Г. та голова Дніпровської районної організації ветеранів України — Павленко А. М. Від імені депутата Київради О. Г. Міщенка завітав його помічник А. В. Нємцев. Підприємство також відвідав Голова Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів та працівників сфер — Бизов С. С.
На початку заходу голова первинної організації підприємства Ольга Павлівна Бойко тепло вітала усіх присутніх і нагадала історію Міжнародного дня незрячих. Попри усі випробування, які принесла війна, наше підприємство живе та бореться. На обліку у виробничій первинній організації перебуває понад 280 осіб. Ольга Павлівна розповіла про відродження трудової діяльності на підприємстві після найважчих перших місяців війни, та про наполегливу, плідну співпрацю організації з органами влади різних рівнів щодо захисту потреб та інтересів незрячих.
Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять загиблих захисників та захисниць України. Колектив та почесних гостей вітав директор підприємства Віталій Борисович Хіміченко. Керівництво підприємства робить усе можливе задля того, аби люди працювали, а інтереси наших колег із порушеннями зору були захищені якомога краще не лише на підприємстві, але й за його стінами. У цьому нам допомагають наші шановні друзі, учасники заходу, для кожного з яких у Віталія Борисовича знайшлося добре слово. Почесними грамотами від місцевої влади були відзначені: Бойко О. П., Жилкіна А. В., Лещенко Г. О., Нестеренко О. М., Нещерет А. А., Пархоменко Н. В., Резвін Л. В., Титарчук М. М, Фарбун Н. Б., Хіміченко В. Б., Цаплій С. М., Чуприна О. М.
Відбулося урочисте прийняття у ряди ветеранів УВП №4 Титарчука М. М. та Ткаченка С. П. Щиро вітали Ющенка В. М., який відзначив сорокарічний ювілей роботи на нашому підприємстві.
А окрім того, керівництво Дніпровського та Дарницького районів надало продуктові набори тим з наших колег, хто проживає в цих районах.
Голова профспілкової організації Ольга Чуприна передала привітання від імені голови Київської міської профспілкової організації працівників комунального господарства Віктора Сурмака.
В усіх виступах пролунали добрі слова, запевнення в тому, що усе можливе для підтримки наших працівників буде зроблено, і не лише у цей день. Запорукою цьому є реальні справи та плідна співпраця, яка пов’язує наш колектив з поважними друзями.
По закінченню урочистої частини розпочався концерт. Як усі скучили за виступами наших аматорів, їх дзвінким співом та щирою декламацією. Тож концерт пройшов із небувалим успіхом.
У програмі взяв участь вокальний ансамбль у складі Володимира Бензеля, Тетяни Романенко, Ольги Гвоздик, Ніни Головченко та Юлії Прищепи. Керівник ансамблю — Віталій Головченко. Виступали солісти: Ірина Дем’янова, Тетяна Романенко, Ольга Гвоздик, Раїса Піхоцька, Віктор Костюк, Світлана Печерська та Діана Кирилова.
На висоті були й декламатори підприємства: Ольга Чуприна, Вікторія Герасименко, Людмила Литвиненко, Таміла Кущенко, Галина Назарина, Алла Жилкіна.
Окремо хотілося б відзначити виступ чарівної гості заходу Іванни Братусь. Психолог, композиторка, співачка, автор надзвичайно мелодійних та щирих пісень, Іванна Братусь виконала дві пісні на слова Євгенія Познанського, а також і свої власні. Зал був у захваті й не хотів відпускати Іванну зі сцени.
Біля входу у зал було розгорнуто виставку творчості наших митців, на якій милують око вироби: Вікторії Герасименко, Валентини Давидюк, Алли Жилкіної, Любові Марченко, Людмили Рябченко та Надії Хачко. Поруч розташувалася книжкова виставка, присвячена творчості незрячих письменників. Один з експонатів — нова збірка поезії Євгенія Познанського «Янгол віри й натхнення», яка вийшла цього року. Під час заходу автор особисто подякував спонсорам, які оплатили видання, та вручив їм примірники з автографом.
Захід залишив надзвичайно добрі та теплі враження в усіх присутніх, і хоча відзначали День незрячих, але світла у душах людей побільшало.
9 жовтня 2024 року пішов у вічність Романюк Віктор Володимирович — член президії Центрального правління Українського товариства сліпих, голова Київської міської організації Українського товариства сліпих, заступник директора з соціальних питань Київського УВП №2 УТОС.
Віктор Володимирович народився 15 лютого 1956 року. 1972 року прийшов працювати на Київське УВП №1 УТОС. 1985 року перейшов працювати на Київське УВП №2 УТОС юрисконсультом, а в 1997 році його призначили заступником директора з соціальних питань цього ж підприємства.
В 2020 році Романюка Віктора Володимировича обрали головою Київської міської організації Українського товариства сліпих, а в 2021 році до складу президії Центрального правління Українського товариства сліпих.
От і віддзвеніли струни на Шевченковій кобзі: у Центральній спеціалізованій бібліотеці Українського товариства сліпих відбувся конкурс на краще виконання творів Тараса Шевченка «Ну що б, здавалося, слова…». Змагання відбувалося у трьох номінаціях: Декламування віршів Тараса Шевченка, виконання пісень на його слова та присвяти великому Кобзарю.
Члени журі:
1. ПЕТРО ПАНЧУК – Голова журі, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за втілення образу українського Пророка на вітчизняній театральній сцені, член–кореспондент Національної академії мистецтв України, провідний актор Національного академічного театру ім. І.Франка
2. ОЛЕСЯ КРИВОПИША, культурно – громадська діячка, шевченколюб, організаторка Міжнародного конкурсу Шевченківських читань Свобода та міжнародних флешмобів #Шевченко_єднає та #Тарас_Повернення
3. СТЕПАН ФІЛІП, начальник юридичного відділу ЦП УТОС, адвокат.
У конкурсі взяло участь 14 осіб. Дуже тішить те, що були представлені різні покоління людей: від школярів до людей поважного віку, а також з різних куточків України: дві учасниці – внутрішньо переміщені особи – з м. Бахмут та м. Марганця. Отже творчість геніального Тараса Шевченка відгукується у серцях різних за віком та географією людей.
Визначено переможців конкурсу.
Лауреати І ступеня:
1. Коробчук Надія: «Садок вишневий коло хати…» (вокал);
3. Дует Володимир Кожухівський та Ксенія Збітнєва, учні школи-інтернату № 5: «Лілея» (поезія)
Всі учасники конкурсу без винятку автоматично потрапили до V міжнародного конкурсу Шевченківських читань «Свобода», переможців якого буде визначено у травні 2024 року.
Отже, святкування дня народження Тараса Шевченка вдалося. Усіх вразив голос Надії Коробчук, виконання двох пісень тріо з Обухова, вірш «минають дні, минають ночі» у різному виконанні двома учасницями, вірш Євгена Познанського, присвячений Кобзареві,майстерно виконаний народним артистом України Петром Панчуком. Ви також можете в цьому переконатись, переглянувши відео з заходу за посиланням: https://youtu.be/J9IqRGdiSnU?feature=shared
Тож до нових зустрічей у нашій затишній бібліотеці, дорогі читачі!
Матеріал підготувала в. о. директора бібліотеки Марія Потеляхіна
7 грудня 2023 року на Київському УВП №2 УТОС відбувся круглий стіл приурочений Міжнародному дню людей з інвалідністю, що був ініційований Київською міською організацією УТОС. До участі в круглому столі були запрошені по три представника від кожної з восьми столичних первинних організацій УТОС.
На запрошення голови Київської міської організації УТОС Віктора Володимировича Романюка відгукнулись і брали участь у круглому столі від ЦП УТОС заступник голови з соціальних питань Михайло Миколайович Новосецький, юрист Філіп Степан Юрійович, від Київської міської державної адміністрації директор Департаменту соціальної політики Руслан Валентинович Світлий, Уповноважена з прав людей з інвалідністю Леся Станіславівна Петрівська разом з працівниками свого відділу – тим самим вони засвідчили своє небайдуже ставлення до менш захищених верств населення.
Обговорюючи нагальні питання представники влади запевнили присутніх в своїй готовності до подальшої співпраці у вирішенні питань соціального захисту осіб з інвалідністю, в тому числі осіб з інвалідністю по зору, чисельність котрих значно зростає в наслідок війни. Зустріч відбувалась в теплій і доброзичливій атмосфері.
Порадував усіх і підбадьорив виступ співаків з Київського УВП №4 УТОС Олексія Вишневського, Віталія Головченко, Володимира Бензеля, особливо пісня «Червона калина» в акапельному виконанні тріо.
Активістів міста Києва було відзначено Грамотами КМО УТОС «За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок в діяльність Київської міської організації УТОС та в зв’язку з відзначенням Міжнародного дня людей з інвалідністю».
Увесь цивілізований світ 15 жовтня відзначає Міжнародний день білої тростини.
Історія виникнення білої тростини починається у 20-х роках минулого століття. Професійний фотограф із Бристоля (Британія) Джеймс Бігс у результаті нещасного випадку повністю втратив зір і не мав змоги самостійно пересуватися. Тоді він взяв у руки звичайну тростину і спробував за допомогою неї ходити вулицями міста, але швидко зрозумів, що це вкрай небезпечно: його постійно штовхали зустрічні перехожі. Його навіть мало не збив автомобіль через те, що він не виділявся з натовпу. Тоді незрячий англієць вирішив пофарбувати тростину в білий колір, аби її було видно здалеку і всі розуміли, що йде незряча людина.
З того часу біла тростина стала символом сліпоти й незалежного та самостійного пересування незрячої людини у просторі. За допомогою білої тростини люди з порушеннями зору можуть самостійно відвідувати потрібні їм місця: крамниці, медичні установи та навчальні й культурні заклади, ходити на роботу й навіть мандрувати. Цьогоріч 15 жовтня Біла тростина зібрала незрячих дорослих і дітей на цікавий захід «Доступний культурний простір для незрячих або Поезія на дотик».
Радо й гостинно всіх присутніх вітали завідувачка музею Галина Мрозек та старший науковий співробітник музею Оксана Какадій-Нагорна. У своїй щирій промові вони згадали великого Кобзаря, та розповіли, що його життя і творчість також були пов’язані з незрячими людьми. Адже молодша сестра Тараса Шевченка Марія народилася незрячою, і поет постійно піклувався про неї, а у своїх поемах не раз згадував сліпих кобзарів, які у своїх думах оспівували страждання нашого народу. Також пані Оксана наголосила на тому, що їхній музей завжди доступний і відкритий для кожного відвідувача, і, звісно ж, для людей із інвалідністю.
Офіційна частина поступово перетворилася на справжнє мистецьке свято. Перед присутніми щиро і проникливо заспівав під гітару й зачитав вірші Тараса Шевченка незрячий історик, колишній вихованець Київської спеціальної школи № 5 для незрячих дітей Владислав Цимбал.
Неабиякі творчі здібності продемонстрували юні учасники заходу. Яскраво та активно виступили учні спецшколи для незрячих дітей Козлова Софія (5-А), Туровський Арсен (5-А), Кожухівський Володимир (10-Б), Ільченко Олександр (10-Б) та Кошла Богдан (8-А). Вони грали на гітарі та фортепіано, співали пісні й читали вірші.
Цікаву програму для всіх учасників заходу підготували працівники музею. Вони провели конкурс із мішечками, які були наповнені різними крупами та травами. Мішечки підносили по черзі кожному незрячому учаснику, який мав відгадати, що знаходиться в ньому. Також для всіх охочих були проведені індивідуальні екскурсії, під час яких можна було познайомитися зі старовинними експонатами на дотик. А справжнім дивом музейного саду є 200-літня шовковиця, плоди з якої куштував і любив Тарас Григорович Шевченко. Цікаво, що й донині дерево дарує нам свої соковиті ягоди.
На жаль, час швидко сплинув. Зустріч була настільки теплою та цікавою, що учасники не хотіли розходитись. Ще одна приємність чекала на них. Працівники музею почастували всіх смаколиками та запросили частіше відвідувати музей і не забувати поезію великого Кобзаря, чиє слово донині є зброєю в боротьбі за волю нашого народу.
