100-річчя діяльності київських організацій незрячих

15 жовтня 2025 року у Міжнародний день білої тростини у приміщені Київської міської ради профспілок відбувся захід Київської міської організації Українського товариства сліпих, який був присвячений 100-річчю діяльності організацій незрячих у місті Києві.

У Державному архіві міста Києва перебувають на зберіганні протоколи загальних зборів та засідань правління Виробничо-кооперативної артілі сліпих трикотажників Київської міської ради кооперативних об’єднань інвалідів за 1925-1928 роки, що дає можливість стверджувати, що діяльність самоврядних організацій незрячих у Києві здійснюється вже як 100 років.

Фотографія заходу

Участь у заході взяли заступник генерального директора Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Роденко Ольга Вікторівна, начальник Управління забезпечення соціальних державних гарантій, взаємодії з громадськими об’єднаннями Департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської державної адміністрації Вдовиченко Тетяна Миколаївна, заступник голови Центрального правління Українського товариств сліпих Новосецький Михайло Миколайцович, голова Київської міської ради профспілок Орисенко Тетяна Миколаївна, заступник голови Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг Циктич Олена Олександрівна, члени правління Київської міської організації УТОС, керівники київських первинних організацій УТОС та активісти УТОС.

Фотографія заходу

Деякі учасники заходу отримали подяки від Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, почесні грамоти Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, грамоти Департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської державної адміністрації та від профспілкових організацій.

Перед учасниками заходу виступив вокальний ансамбль «Ягідки» під керівництвом Народної артистки України Пирогової Тетяни Іванівни. Київська міська організація УТОС висловлює вдячність учасникам ансамблю «Ягідки» за участь у заході.

виступ вокального ансамблю «Ягідки»

Наприкінці заходу учасники отримали солодкі подарунки, придбані завдяки фінансовій підтримці Київського УВП №2 УТОС, директору якого Вінковському Олександру Романовичу Київська міська організація УТОС висловлює вдячність за сприяння у проведені заходу.

Також Київська міська організація УТОС висловлює вдячність Київській міській раді профспілок та Київській міській профспілці працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг за можливість провести захід у приміщені профспілок, а також за надання матеріальної допомогу тим, хто отримав грамоти від профспілкових організацій.

Українське товариство сліпих вітає Владислава Миколайовича Більчича з 85-річним ювілеєм

Більчич Владислав Миколайович
Більчич Владислав Миколайович

Першого жовтня в голови Центрального правління Українського товариства сліпих Владислава Миколайовича Більчича славний ювілей — 85 років!

Усі знають, яким бурхливим та трагічним виявилася для нашого народу перша половина двадцятого сторіччя. Трагічні події на Батьківщині, пошук роботи, а інколи й романтична жага до відкриттів і нових звершень кидали тисячі українських родин по всьому світу, зокрема й на Далекий Схід, який бурхливо освоювався в ті роки. В одній із таких родин у селі Сєвєрне Хабаровського краю 1 жовтня 1940 року народився Владислав Миколайович Більчич. Суворі ці Приамурські та і взагалі Далекосхідні краї — «Зелений клин», як називали Далекий Схід перші українські переселенці. Свої величезні скарби віддають вони людям лише в обмін на надважку працю, жорстокі континентальні зими, величезні малонаселені території загартовують людину, виховують у ній відповідальність, готовність завжди прийти на допомогу, хай і зовсім незнайомій людині, товариськість, бо, знов-таки, коли людей так мало, то вмієш цінувати кожного сусіда, кожного подорожнього. І це вже не кажучи про ті випробування, які принесла війна. Так, на берегах Амуру не йшли криваві бої, але економічна криза, необхідність забезпечувати діючу армію, компенсуючи те, що не могли надати окуповані ворогом землі, мобілізація і відтак втрата більшості здорових чоловіків — усе це стало тяжким випробуванням для населення всього Далекого Сходу. Нелегким був початок життя нашого ювіляра, перші роки якого прийшлися якраз на той складний час. Але, попри всі випробування та тяжкі втрати, працьовита родина Більчичів вистояла. А коли завершалася перемогою боротьба з нацизмом і було визволено Україну від загарбників, то роботящі руки знадобилися вже тут: підіймати рідні краї, заживлювати страшні рани окупації. Школу Владислав Миколайович закінчував уже на Полтавщині.

А після закінчення школи юнак вступив до Крюківського машинобудівного технікуму. Навчався успішно. У ті часи, попри всі недоліки, були й гарні моменти, і, зокрема, забезпечення роботою випускників навчальних закладів, які могли бути впевнені в тому, що зможуть працювати за спеціальністю. Звісно, призначення на перше робоче місце було дуже важливим, хвилюючим моментом. Не всі були задоволенні отриманими призначеннями, а для когось вони ставали справжньою долею. Так сталося і з Владиславом Більчичем, який по закінченні технікуму в 1958 році, за розподілом, отримав направлення до Донецька на учбово-виробниче підприємство УТОС. Ще були живі спогади великої війни, багато героїв повернулося із фронту незрячими, а, у наслідок високого травматизму шахтарської праці, кожного року чимало молодих, сильних людей повністю або частково втрачали зір і приходили працювати на підприємства УТОС.

Близько п’яти років Владислав Миколайович працював на посаді інженера-конструктора. Він брав активну участь у розбудові підприємства, що вже на той час перетворювалося на сучасне високомеханізоване виробництво. Працював успішно, ініціативно, до того ж, продовжував підвищувати свій освітній рівень. У 1962 році він, без відриву від виробництва, навчався в Донецькому політехнічному інституті, який успішно й закінчив у 1968 році. Керівництво оцінило зусилля та здібності молодого спеціаліста. У 1966 році його призначили заступником директора по виробництву, а за три роки доручили очолити інженерну службу Донецького УВП УТОС та з початку утворення Донецького об’єднання В. М. Більчич стає його головним інженером.

Радянський Союз був країною індустріальною, тобто такою, у якій більша частина населення зайняті в промисловій сфері. Підприємства Товариства сліпих, були на той час міцними, потрібними, виконуючи держзамовлення й забезпечуючи роботою й суспільною реабілітацією незрячих. Але й усі недоліки командної системи там теж були відчутні. Працювати на них молодому інженеру, який прагнув реальних покращень було не так просто, як може комусь здаватися. На всіх посадах, які доводилось обіймати на Донецькому підприємстві В. М. Більчич проявляв творчий підхід у вирішенні питань щодо покращення праці. Перехід незрячих працівників від простих застарілих виробів до нових із сучасними технологічними процесами вимагав клопіткої праці й максимум уваги. У цій справі потрібно було мати неабияке терпіння, уміння переконувати в доцільності освоєння того чи іншого зовсім нового виробничого процесу. Наполеглива в технічному розумінні творча праця, уміння знаходити шляхи вирішення складних проблемних завдань, уміння працювати з людьми — усе це свідчить про те, що на посту голови Центрального правління він аж ніяк невипадкова людина.

Авторитет Владислава Миколайовича Більчича вийшов далеко за межі підприємства. X з’їзд УТОС, що відбувся в травні 1981 р., обирає Владислава Миколайовича членом Центрального правління й заступником голови ЦП УТОС, а згодом — першим заступником голови ЦП УТОС із виробничих питань.

Дев’яності роки стали часом величезних випробувань і для молодої держави і для нашого Товариства. Розрив усталених зв’язків, втрата ринків, невдала економічна політика, шкідливе втручання іноземних донорів, які не скільки допомагали Україні, скільки нищили її промисловість, нанесли страшний удар по всьому виробництву і, зокрема, системі УТОС. Тим, хто намагається критикувати УТОС та його діяльність, слід згадати, які величезні промислові гіганти України були в ті роки знищені. 1993 р. пішов із життя досвідчений голова ЦП УТОС, ветеран війни Віктор Акімушкин.

Тож, із вересня 1993 року В. М. Більчич — виконувач обов’язків голови ЦП УТОС, а в травні 1994 року пленум обрав його головою Центрального правління УТОС. Підвищення завжди почесно, але за тих важких обставин новому голові можна було лише поспівчувати, надто важка була ситуація для Українського товариства сліпих. Проте, новий голова УТОС разом із Президією, покладаючись на свій багаторічний досвід роботи на виробництві Системи, на свої знання, організаційні здібності й енергію, намагаючись втримати УТОС, допомагаючи кожному підприємству, кожній обласній організації вистояти в той нелегкий час економічних перетворень. Головною небезпекою для Товариства, що загрожувала звести нанівець усі досягнення минулих років і змусити в майбутньому наступні покоління незрячих починати все з «нуля», була спроба законодавчо скасувати пільги як для підприємств, так і для незрячих загалом. Тому на перший план постали питання правового та соціального захисту людей з інвалідністю по зору, відстоювання їхніх соціальних прав у парламенті та урядових структурах. Вчасно зрозумівши це, Владислав Миколайович спрямував усі свої зусилля та роботу Президії на боротьбу за збереження пільг для виробництва й незрячих взагалі.

І все ж Товариство вижило! І в цьому, безумовно, дуже важливу роль зіграв Владислав Миколайович Більчич. Упродовж багатьох років голова ЦП УТОС постійно співпрацював із владою відстоюючи права та інтереси людей з інвалідністю по зору. Його неодноразові зустрічі з Президентами України, спікерами Верховної Ради, Міністрами, депутатами давали свої позитивні результати та реально вплинули на формування законів, спрямованих на соціальний захист людей з інвалідністю по зору та на користь усього Товариства. Таким чином, за його безпосередньої участі та наполегливості, у важких перемовинах із можновладцями, витримуючи інколи дуже жорсткий тиск, він зумів домогтися збереження підтримки Товариства державою і фінансування невиробничової сфери УТОС, яке діяло до 2021 року включно, захист багатьох прав та пільг незрячих. Ці кабінетні «баталії» не виносяться до відома широкого загалу, але саме завдяки ним існує Товариство, можуть працювати підприємства. Збережено пільгове оподаткування для продукції підприємств УТОС, пільговий проїзд для незрячих у громадському транспорті. Усе це постійно відстоювало і продовжує відстоювати Товариство на чолі з В. М. Більчичем.

Попри війну і російську агресію, від якої Україна потерпає з 2022 року Українське товариство сліпих продовжує свою діяльність. Хоча ці події негативно впливають на роботу Товариства (зруйновано і пошкоджено чимало об’єктів УТОС, багато членів Товариства виїхало за кордон, а деякі залишились на тимчасово окупованих територіях), голова тримає руку на пульсі і намагається забезпечити діяльність організації в цих складних умовах.

І ось уже тридцять два роки під керівництвом Владислава Миколайовича Більчича наше Товариство продовжує функціонувати. І тому не випадкова така довіра та підтримка, яку отримав голова на всіх з’їздах УТОС.

Результатом діяльності В. М. Більчича стали заслужені нагороди: орден «Знак Пошани» — 1974 р., почесне звання «Заслужений працівник промисловості України» — 1997 р., орден «За заслуги» III ступеню — 2003 р., а у 2011 р. — орден «За заслуги» II ступеню.

Та попри всі держані нагороди найбільшою нагородою для ювіляра є розуміння, підтримка і вдячність людей за невтомну працю, справжню відданість своїй справі, постійну щиру турботу за збереження нашого Товариства.

Шановний Владиславе Миколайовичу!

Київська міська організація Українського товариства сліпих вітає Вас із ювілеєм!

Інформація щодо передплати газети «Промінь»

Шановні друзі!

Об’єднана редакція періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик», попри всі труднощі війни в Україні та відсутність державного фінансування, продовжує працювати для вас. Ми нагадуємо, що передплату на газету «Промінь» ви можете оформити в кожному поштовому відділенні України. Запитуйте Каталог видань України «Преса поштою» 2025 року, в якому на сторінці 18 знайдете індекси газети «Промінь» двома варіантами: 61004 — плоскодрукованим і 61005 — рельєфно-крапковим шрифтом. Вартість передплати газети «Промінь» на один місяць: плоскодрукованої — 10,00 грн, рельєфно-крапковим шрифтом — 136,00 грн. Звертаємо вашу увагу, що з цього року Укрпошта додатково стягує 12 грн за доставку одного примірника.

Газета «Промінь» ще з 1989 року є незмінним періодичним виданням для незрячих людей України. І попри складні часи, газета виходила завжди, висвітлюючи на своїх шпальтах все, що переживало Українське товариство сліпих за всі ці роки.

Звертаємо вашу увагу, що передплата газети «Промінь» триває до кінця 2025 року. З початком 2026 року газета «Промінь» змінює свій формат на аудіогазету і не буде передплачуватись через відділення Укрпошти. Натомість її можна буде замовити у різних варіантах (шрифтом Брайля і плоскодрукованим шрифтом), звернувшись напряму до редакції УТОС «Заклик» за кошти передплатника. Газета в аудіоформаті виходить з метою бути доступною для всіх незрячих читачів, які знаходяться в Україні, а також за її межами. Аудіогазета буде виходити один раз на місяць і її можна буде знайти на сайтах редакції «Заклик», РБЗіД УТОС та інших інформаційних ресурсах УТОС.

Просимо звертатися керівників підприємств та обласних організацій УТОС звертатися до редакції УТОС «Заклик» щодо замовлення друкованої газети для членів Товариства.

Більш детальну інформацію шукайте у наступних номерах газети, а також на наших сайтах та соцмережах.

Фотографія газети «Промінь»

Підбиття підсумків Всеукраїнського відкритого конкурсу вокального мистецтва

Київська міська організація Українського товариства сліпих з квітня по вересень 2025 року проводила в онлайн форматі Всеукраїнський відкритий конкурс вокального мистецтва учасників художньої самодіяльності підприємств та обласних організацій Українського товариства сліпих – виконавців вокального жанру (солісти, дуети, тріо).

Метою проведення конкурсу було надати можливість виконавцям з інвалідністю по зору з усієї України розкрити свій талант, вдосконалити свою майстерність, отримати моральне задоволення від своєї творчості та творчості інших учасників.

На конкурс надійшли записи від представників 17 регіонів України. 39 заявок надійшло від солістів, 13 заявок надійшло від дуетів та 5 заявок надійшло від тріо.

Оцінювання здійснювалось на підставі надісланих записів двох творів виконаних учасниками. До журі увійшли керівники київських гуртків художньої самодіяльності УТОС на чолі з хормейстером Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г.Г.Верьовки, заслуженого артиста України Пилипа Олега Юрійовича.

Номінанти, які посіли перші, другі та треті місця нагороджені дипломами відповідної категорії та матеріальним заохоченням. Окремою номінацією було виділено виконання авторських творів. Виконання деяких учасників відзначено подяками.

Рішенням правління Київської міської організації УТОС від 10 вересня 2025 року були затверджені результати Всеукраїнського відкритого конкурсу вокального мистецтва учасників художньої самодіяльності підприємств та обласних організацій Українського товариства сліпих – виконавців вокального жанру (солісти, дуети, тріо).

 

Солісти

Перше місце:

  • Джала Галина, Львів. Твори: «Лети», «Червона троянда».
  • Ковтун Олена, Полтава. Твори: «Це не любов», «Я вишивала чисте небо».

Друге місце:

  • Дзюбак Роза, Житомир. Твори: «Журавлі», «Соколята».
  • Борисенко Тетяна. Твори: «Дівчина-весна», «Коли калина зацвіла».
  • Нечитайло Віктор, Київ. Твори: «Друже, зеленлуже», «Річка-річечка».

Третє місце:

  • Кирилова Діана, Київ. Твори: «Розстріляна весна», «Сила роду».
  • Саносян Сусанна, Київ. Твори: «Горобина ніч», «Перше кохання».
  • Кучерук Ганна, Вінниця. Твори: «А жити треба», «Дякую тобі».

Авторська

Перше місце: Строгуш Роман, Львів. Твори: «Не проживу», «Україно, ти мій рідний краю».

Друге місце: Дует Коваль Богдан, Костюнник Ірина, Вінниця.Твори: «Останнє кохання»(авторська), «Музика природи»(авторська).

Третє місце: Варга Дмитро,Мукачево. Твори: «Молитва до Бога», «Мукачево».

 

Дуети

Перше місце:

  • Дует Геля Віктор, Черепаха Роман. Твори: «Ой, дівчино, чим ти полонила», «О, соловію».
  • Дует Костюнник Ірина, Наталя Слюсарчук, Вінниця. Твори: «Човник», «Попурі» Квітки Цісик.

Друге місце:

  • Дует Лапійчак Оксана, Кухар Володимир. Твори: «Маки червоні», «Пісня про Львів».

Третє місце:

  • Дует Кучинська Аліна,Варга Дмитро,Мукачево. Твори: «Дітей до матері нема», «Одна зоря».
  • Дует Анатолій Кочковой, Ліна Дудар. Твори: «Темна війна», «Біля тополі».

Тріо

Перше місце:

  • Тріо «Струмочок», Львів. Твори: «Чом, чом», «Рута зелененька».

Друге місце:

  • Тріо Геля Віктор, Черепаха Роман, Кулик Микола, Обухів. Твори: «Тече вода», «Гей, літа орел».
  • Тріо Гаврилюк, Коваль,Загоюк, Вінниця. Твори: «Ой, напій коня», «Світи, місяченьку».

Третє місце:

  • Тріо Гаврилюк,Слюсарчук, Костюнник, Вінниця. Твори: «Маки червоні», «Йшли корови».

Подяки

За найкраще виконання класичного твору:

  • Гавриленко Тетяна, Київ. Твори: «Ожина», «Spring».

За високий художній рівень:

  • Волощук Олександр, Вінниця. Твори: «Не сумуй», «Все золото світу».

За високий художній рівень:

  • Варфоломеєв Максим, Полтава. Твори: «Сивий музикант», «Чуєш, мамо».

За художню індивідуальність:

  • Васюта Олександра, Вінниця. Твори: «Шаленій», «NoRoots».

За художню індивідуальність:

  • Білокриницка Валентина, м. Кам’янське. Твори: «А я сама». «З нами віра».

Заохочувальний приз:

  • Москович Дмитро, Канів. Твори: «Бандуристе, орле сизий», «Україна».

 Тріо

Подяка всій сім’ї:

  • Тріо Анатолій Кочковой, Олексій Кочковий, Ліна Дудар, Рубіжне. Твори: «Ти подумай», «Ой у лузі червона калина».

Правління Київської міської організації УТОС щиро дякує всім учасникам, які взяли участь в конкурсі, бажає їм всім подальшого творчого зростання і висловлює надію на подальшу співпрацю.

Окрема подяка головам і членам правлінь обласних та первинних організацій УТОС, які сприяли підготовці та надсиланню творів номінантів на конкурс.

ДМИТРО ЛІНАРТОВИЧ: СЛОВОСПІВ

Шановні друзі! Республіканський будинок звукозапису і друку УТОС пропонує нову аудіокнигу. Це прониклива поезія про мужність і незламну силу духу, Дмитра Лінартовича «Словоспів» – у виконанні автора.

Дмитро Костянтинович Лінартович

Дмитро Костянтинович Лінартович  – заслужений артист України, актор театру та кіно, член Національної спілки кінематографістів України, член Національної спілки письменників України, офіцер і ветеран ЗСУ.

У 2022 році, після російського вторгнення в Україну, спочатку брав участь в обороні Києва у складі ТРО, а потім, у складі десантно-штурмового підрозділу, воював на херсонському напрямку, у районі Бахмута й Соледара. Зазнав важкого мінно-вибухового поранення і контузії в боях за Соледар 9 січня 2023 року. Далі місяці лікування і реабілітації. Війна, яка прийшла на нашу землю, боротьба, біль і особисті переживання надихнули воїна-актора на поетичні образи, що склалися у словоспів.

Ці поетичні слова Дмитро Лінартович співає на багатьох заходах і зустрічах з побратимами. Словоспів несе в собі справжню життєдайну силу, яка підтримує кожну людину, кожного воїна у боротьбі проти ворога і плекає надію на нашу святу Перемогу.

Від імені членів Українського товариства сліпих, ми висловлюємо щиру подяку авторові, який зробив чудовий подарунок для всіх поціновувачів поетичного слова, виконавши особисто свої твори.

Дмитро Лінартович – це людина, яку можна по справжньому назвати: «Той, хто пройшов крізь вогонь», як в однойменному фільмі, де актор зіграв головну роль.

Сподіваємось, що ця аудіокнига нікого не залишить байдужим.

Книга записана за згодою автора у двох форматах: mp3 та DAISY.

Чекаємо на ваші враження і відгуки про цю аудіокнигу на електронну пошту РБЗіД: rdzip_utos@ukr.net

Олександр Терещенко Життя після 16:30. Сім років потому

Республіканський будинок звукозапису і друку УТОС у рубриці нові книги пропонує нову аудіокнигу про мужність і незламність духу — Олександра Терещенка «Життя після 16:30. Сім років потому».

Олександр Леонтійович Терещенко у 2014 році пішов добровольцем на фронт, захищав Донецький аеропорт (він — один з тих, кого називають «кіборгами»), отримав звання Народного Героя України. У березні 2019 — квітні 2021 років — заступник Міністра у справах ветеранів України.

При обороні Донецького аеропорту 15 жовтня 2014 року потрапив під черговий обстріл терористів, внаслідок чого отримав пошкодження правого ока, повністю втратив праву руку і кисть лівої. Але через складне поранення він не зламався, зміг повернутися до активного повноцінного життя і став справжнім прикладом для інших військовослужбовців.

Написав книгу «Життя після 16:30. Сім років потому». Це розповідь про перемогу людини над обставинами й над собою. У книжці автор описує період повернення до повноцінного життя після лікування та реабілітації. Олександр Терещенко акцентує увагу не на війні, а саме на внутрішніх проблемах людини, яка звідти повернулася. Повість, написана з гумором і самоіронією, водночас є практичним посібником для всіх, хто опинився в складній життєвій ситуації.

Нині колишній військовослужбовець очолює Міжнародний благодійний фонд Олександра Терещенка, який надає підтримку і реабілітацію воїнам після втрати зору і ампутацій кінцівок.

Сподіваємося, що ця аудіокнига буде для вас цікавою, в ній ви знайдете мотивацію продовжувати жити далі, що б не трапилося.

Чекаємо на ваші враження і відгуки про цю аудіокнигу на електронну пошту РБЗіД: rdzip_utos@ukr.net

Вітаємо з Великоднем!

З нагоди великого свята Воскресіння Христового прийміть найкращі вітання і побажання Божого благословення!

Величне свято Воскресіння Христового спонукає кожного із нас ще раз замислитися над вічними цінностями християнської моралі, дає нам добру нагоду наповнити свої серця любов’ю і добротою, зміцнює кожного з нас духовно.

Нехай передзвін великодніх дзвонів принесе лише благі вісті. Бажаємо допомоги Божої, міцності духу, сердечного тепла, великодньої радості, здоров’я, щастя, взаєморозуміння, благодаті, милості, душевного просвітління і духовного розвитку.

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Вітальна листівка

КМО УТОС оголошує про проведення Всеукраїнського відкритого конкурсу вокального мистецтва

Київська міська організація Українського товариства сліпих оголошує про проведення у 2025 році Всеукраїнського відкритого конкурсу вокального мистецтва учасників художньої самодіяльності підприємств та обласних організацій Українського товариства сліпих – виконавців вокального жанру (солісти, дуети, тріо).

Мета проведення конкурсу, щоб співаки, особи з інвалідністю по зору з усієї України, мали змогу розкрити свій талант, вдосконалити свою майстерність, отримати моральне задоволення від своєї творчості та творчості інших учасників, отримати поради високопрофесійного журі щодо покращення майстерності виконання.

До участі у конкурсі допускаються особи з інвалідністю по зору, які є членами Українського товариства сліпих. Заявка на участь в конкурсі оформлюється через первинну організацію УТОС, де перебуває на обліку виконавець (виконавці) твору.

Конкурс буде проведено в три етапи:

Перший етап – квітень-червень 2025 року, шляхом надсилання організаторам конкурсу записи двох творів аудіо- або відео- в будь-якому доступному для них форматі, на підставі яких буде проходити попередній відбір учасників конкурсу.

Запис надається разом з інформацією про твір та виконавця, яка має бути підтверджена однією з первинних організацій УТОС, де перебуває на обліку виконавець (виконавці) твору.

При оформленні заявки слід зазначити номінацію (академічний, народний, естрадний спів, авторська пісня), в якій приймає участь колектив або соліст; ПІБ виконавця або учасників колективу; рік народження; населений пункт проживання; назва колективу (при наявності); назва твору та його автори.

Другий етап проходитиме у липні 2025 року. Переможців та лауреатів визначатиме журі, яке формуватиме організатор конкурсу, до складу якого входять особи із спеціальною музичною освітою та особи, які досягли певних результатів при проведенні подібних заходів.

Визначення переможців та лауреатів конкурсу здійснюється на підставі оцінювання професійних записів, створених безпосередньо самими учасниками конкурсу або при сприянні організаторів конкурсу, на студії звукозапису Київського УВП №2 УТОС.

Третій етап відбуватиметься у серпні 2025 року, шляхом проведення фестивалю переможців та лауреатів конкурсу наживо, який буде проведено на одному з концертних майданчиків України, про що буде повідомлено згодом.

Детальніше читайте у Положенні про Всеукраїнський відкритий конкурс вокального мистецтва учасників художньої самодіяльності підприємств та обласних організацій Українського товариства сліпих – виконавців вокального жанру (солісти, дуети, тріо).

НОВІ КНИГИ ДЛЯ НЕЗРЯЧИХ ВІД РБЗіД УТОС

Шановні друзі! Республіканський будинок звукозапису і друку УТОС започатковує на своєму сайті нову сторінку «Аудіокниги для незрячих від РБЗіД УТОС». Тут ви зможете знайти книгу на будь-який смак: детективні, історичні, біографічні, любовні, фантастичні, пригодницькі романи, поезія, науково-популярна література, твори для дітей. Будуть представлені новинки у рубриці «Нові книги», а також твори, які були записані у минулі роки у рубриці «Колекція аудіокниг». Це класичні твори і книги сучасних авторів. Звертаємо вашу увагу, що нові аудіокниги викладаються у DAISY-форматі. Наразі ми представляємо чотири аудіоновинки, які ви зможете послухати на нашій новій сторінці.

На фотографії передача книг від РБЗіД УТОС до центральної бібліотеки

Також РБЗіД УТОС презентував нові книги шрифтом Брайля, які вже розіслані по бібліотеках Українського товариства сліпих. Під час засідання Президії ЦП УТОС 26 лютого 2025 року ці книги були передані Центральній спеціалізованій бібліотеці УТОС.

Вашій увазі пропонуємо такі новинки шрифтом Брайля:

«Тринадцять різдвяних історій»

Ці «Тринадцять різдвяних історій» від сучасних українських письменників насправді дуже різні, і водночас вони взаємно доповнюють одна одну, як пазли великого полотна. Як саме життя. Як, зрештою, Різдво для кожного з нас, яке містить у собі значно більше сенсів, аніж традиційна картинка родинної ідилії — довкола столу з дванадцятьма стравами. Тут реальність і містика, гумор та іронія, філософське осмислення буття і трепетне світло любові, яка є істинним проводирем, як Вифлеємська зірка — крізь темінь різдвяної ночі…

Катерина Щоткіна «Любомир Гузар: хочу бути людиною»

Україні доби Незалежності дуже пощастило, що в неї є Блаженніший Любомир Гузар. Він майже півстоліття жив спочатку в США, потім в Італії. Багато подорожував із місіями, і тепер став прикладом — яким може бути українець, сформований в умовах вільного світу. Прийнявши управління Українською греко-католицькою церквою на тому етапі, коли її називали «регіональною» чи навіть «закордонною», і довівши до статусу церкви для всієї України, патріарх Гузар добровільно передав владу молодому наступнику, щоб мати ще час бути корисним країні, якій не щастить на правителів. Стати добрим порадником за гамбурзьким рахунком. Дороговказом. Гордістю нації…

Віталій Запека «Цуцик»

Антивоєнний роман «Цуцик» — визначне явище в літературі України. Яскраво, пронизливо через життя, крізь душу безрідної дворняжки автор зумів показати війну, якою вона є. Без пафосу, без зайвого героїзму. Від імені малого собача, але про людей.

Роман написаний на основі реальних подій. В деяких з них автор приймав безпосередню участь. Більшість персонажів мають своїх прототипів у житті. Все бачене, почуте, пережите автор переніс в короткий проміжок часу, тож хронологія роману не відповідає дійсності.

Долі щеняти і людей, котрі трапились на його шляху, не залишать байдужим жодного читача…

Євгеній Познанський «Янгол віри й натхнення»

Поетична збірка нашого відомого незрячого поета Євгенія Познанського познайомить вас з чудовими, зворушливими, проникливими, щирими віршованими рядками, які торкнуться струн кожної душі, кожного серця…

Читайте і насолоджуйтесь!

книги РБЗіД УТОС

 

Привітання з Різдвом Христовим та Новим роком!

Вітальна листівка

Правління Київської міської організації УТОС щиро вітає членів організації та відвідувачів сайту з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим роком!

Новий 2025 рік нехай буде переможним та принесе довгоочікуваний мир на нашу рідну землю, буде благодатним для України, дарує гармонію і стабільність, злагоду і благополуччя, впевненість у завтрашньому дні.

Нехай новорічні свята обдарують Вас щасливою долею і міцним здоров’ям, наповнять Ваші домівки щирою любов’ю, теплом та добробутом.

У Вашому житті нехай буде безліч чудових можливостей і вдосталь сил та натхнення, щоб їх реалізовувати.

Хай неодмінно здійсняться всі Ваші мрії та бажання!

Щасливого Нового року!