Київська міська організація УТОС

Зірки у темряві

27 листопада 2014 року в Національному музеї Тараса Шевченка відбулось відкриття унікальної виставки робіт сліпих художників, фотографів, дизайнерів “Зірки у темряві”.

Робота з людьми з обмеженими можливостями є важливою складовою соціально-культурної діяльності Національного музею Тараса Шевченка. Цього року тут започатковано проект «Музей без бар’єрів: від теорії до практики», покликаний зробити експозицію ближчою та доступнішою для відвідувачів з особливими потребами. Тож виставка «Зірки у темряві» – це унікальна можливість познайомитися з творчістю незрячих людей, спробувати зрозуміти їхнє особливе почуття дійсності, а також подарувати можливість їм доторкнутися до тієї частини мистецького світу, яка раніше була їм недоступна.

Ірина Бородюк відкриває нам світ об’ємних картин, використовуючи все, що є під рукою. На особливу увагу заслуговують її роботи з циклу «Україна – любов моя». Юлія Демченко представляє нам цикл «Квіти», що казково дивляться на нас. Наприклад, малюючи на полотні ромашку, вона тримає центр пальцем, а вже довкола нього накладає мазки. Малювати таким чином надзвичайно складно, адже варто лише прибрати палець – і зображення втрачається. Ольга Дурнєва захоплює нас своєю колекцією сучасних ляльок-мотанок. За чотири роки зроблено понад сімсот ляльок, що увійшли до своєрідних циклів «Байкери», «Євреї», «Футболісти», «Музиканти» та інші. Ольга Дурнєва, Юлія Демченко та Ірина Бородюк втратили зір внаслідок цукрового діабету.

У Інни Лісової та Алли Лижник після пологів відбулося відшарування сітківки та в один день темрява стала їхньою постійною супутницею. Ось чому у незрячої художниці Інни Лісової героїнею картин часто стає дівчинка з великими сумно-здивованими очима, в яких для нас зринають картини з минулого Інни. А Алла Лижник після трагедії взяла до рук фотоапарат та стала живописцем сьогоднішнього дня.

Конструктор–кораблебудівельник з Херсону Олександр Лавінюков рідко виходить з дому без фотоапарата, оскільки кожен вдалий кадр потребує великої кількості спроб. На виставці будуть представлені роботи Олександра в стилі «ню». Львівський художник Юрій Ломов, коли почав сліпнути, винайшов власну техніку, яку він назвав «квазіграфіка», коли картина пишеться однією лінією.

На виставці було представлено проект «Культура на дотик», присвячений всесвітньо відомому академіку, педагогу, вченому-дефектологу, автору наукових та літературних робіт, виконаних за повної відсутності зору і слуху. Це інтерактивна екскурсія, під час якої можна оглянути експонати власними руками, навчитися писати шрифтом Брайля, попрацювати з художніми матеріалами наосліп, ознайомитися з експозицією за допомогою різних органів чуттів.

Окрім того, відвідувачі музею зможуть ознайомитися з унікальною колекцією картин українського художника Сергія Поноченюка, адаптованих для тактильного перегляду. Ці роботи є складовою унікального мистецько-соціального арт-проекту «Inner-G». Вперше у світі команда молодих людей створила колекцію живопису, доступну для слабозорих та незрячих людей. Ціллю проекту є формування єдиного культурного простору, здатного за допомогою мистецтва об’єднувати інтереси зрячих і незрячих шанувальників мистецтва.

Переводячи живопис у дерево за допомогою різьби, художник пропонує кожному незрячому неповторну можливість – доторкнутися до зображення і відчути життєдайну енергетику дерева, прослухати аудіокоментар та сформувати власне незабутнє враження від побаченого.

Вистака проходить за підтримки Міністерства культури Укрїни, Державної агенції промоції культури України та ВГО “Народна академія творчості інвалідів”.

Ощадбанк на клієнтах з інвалідністю не заощаджує

У Києві біля станції метро Палац «Україна» відкрили відділення Ощадбанку, приміщення якого повністю пристосоване для осіб з інвалідністю, а для незрячих у відділені встановили банкомат з програмним забезпеченням мовного доступу до інформації, яка міститься на дисплеї та отвором для наушників. Крім того, як в середині так і зовні для незрячих встановлені рельєфні направляючі та попереджувальні смуги для сприяння орієнтуванню у просторі.

Заходи до Міжнародного дня інвалідів

Планується ряд заходів присвячених Міжнародному дню інвалідів. Як відомо 3 грудня 1992-го року Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію про відзначення Міжнародного дня інвалідів.

1993 року Генеральна Асамблея прийняла Загальні правила по забезпеченню рівних можливостей інвалідам.

13 грудня 2006 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцією про права інвалідів, яка ратифікована Верховною Радою України 16 грудня 2009 року.

Таким чином діє цілий ряд документів, які відстоюють права інвалідів. Щоб цей процес підтримувати в м. Києві, відбудеться:

  • 10.2014 року Голова ЦП УТОС проводить нараду з усіма керівниками підприємств та організацій УТОС. Будуть обговорюватись проблеми з якими ми стикаємось, шляхи їх вирішення.
  • 12.14 року в КМДА буде зустріч керівників інвалідних організацій з владою міста. Будуть обговорюватись міські програми соціального захисту інвалідів.
  • 4 та 5 Грудня відбудуться заходи до Міжнародного дня інвалідів на підприємствах та в організаціях УТОС. Згідно Постанови ЦП УТОС керівники підприємств та організацій повинні зробити все можливе, щоб достойно відзначити цей день, надати матеріальну допомогу малозабезпеченим, нагородити активістів.

Національний музей Тараса Шевченка відвідали діти з порушенням зору

18 листопада 2014 року Національний музей Тараса Шевченка відвідали діти з порушенням зору. Більшість з них – вихованці Київської загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату №5 для сліпих дітей ім. Я. Батюка (вул. Вишгородська, 35). Всі вони були в музеї Шевченка вперше. Та й взагалі  музеї вони відвідують не часто, адже не всі готові їх приймати. Приїзд дітей організувала Олеся Федорова – керівник громадської організації «Бачити серцем».

Музей, в свою чергу, підготував дітям теплу зустріч і спеціальний екскурсійний маршрут. Діти не просто сиділи в кімнаті та слухали лекцію, а й змогли пройтися залами й ознайомитися з оновленою експозицією музею Шевченка.

Більшість предметів для огляду екскурсоводи принесли спеціально для цієї групи. Так діти змогли дізнатись більше про Шевченка-художника, Шевченка-поета, про його перебування на засланні в казахських степах. Вони познайомились на дотик з «інструментами» художника: пензлями, фарбами (навіть змогли відчути запах олійної фарби), палітрою, полотном. Спробували «писати» пером на папері. Почитали «Кобзар», надрукований крапковим шрифтом Брайля. Під «шум моря» шукали в піску мушлі й гальку. Послухали запис казахських народних інструментів: домбри та дутара.

У спеціальній екскурсії також були використані музейні предмети з постійної експозиції: інтерактивні, до яких мають змогу доторкатися всі діти під час екскурсії, – наприклад, офортний верстат та «відкриті експонати», які дозволено вивчати на дотик лише діткам, що мають порушення зору – кулиптаси, меблі та ін.

Після екскурсії в приміщенні Дитячого центру Олеся Федорова провела для дітей заняття з елементами арт-терапії. Вони ліпили з глини подарунки для своїх батьків, прикрашали їх різноманітними намистинками, монетками, зернятками та ін.

І діти, і батьки, і викладачі, й самі музейні співробітники були надзвичайно задоволені таким теплим спілкуванням.

Захід було проведено до Міжнародного дня сліпих (13 листопада) в рамках реалізації Комплексної програми «Музей без бар’єрів: від теорії до практики».

Джерело: http://museumshevchenko.org.ua/post.php?id=633

Компания Microsoft разработала гарнитуру-поводыря

Слепота – одно из наиболее тяжелых и серьёзных лишений, которое может постигнуть человеческий организм. Слепой человек, даже будучи в остальном полностью здоровым, становится почти беспомощным. Компания Microsoft разработала специальную гарнитуру, призванную облегчить жизнь таких людей.

microsoft-bone

Компания Microsoft представила концептуальную гарнитуру для людей со слабым зрением, слепотой и проблемами слуха. На сегодняшний день устройство существует всего в одном опытном экземпляре, но по завершению всех тестов гарнитура может выйти на рынок. О том, сколько будет стоять медицинское устройство, пока ничего не известно. В Microsoft пообещали, что система не будет очень дорогой, а некоторые смогут получить её бесплатно.

Главная сложность запуска проекта IT-компании в том, что для этого необходимо создать в каждом городе развитую инфраструктуру маячков. Несмотря на то, что гарнитура Microsoft для слепых использует технологии GPS, Wi-Fi и Bluetooth, нужный уровень связи удается обеспечить далеко не всегда.

О принципе работы гарнитуры известно пока не очень много. В Microsoft заявили о том, что наушники будут крепиться на голове и помогать слепым ориентироваться в пространстве. Для этого гаджет будет использовать как обыкновенные аудио сообщения, так и вибрацию которую будет направлять в область щек или висков инвалида. Таким образом, гаджет будут главным образом предупреждать о потенциальной опасности, например, о приближении к проезжей части, переходе в не установленном месте или красном свете на светофоре.

Управлять гаджетом смогут сами инвалиды при помощи голосовых команд. Дополнительная настройка будет осуществляться со смартфона, но в этом незрячим потребуется чья-то помощь. Гарнитура вряд ли сможет заменить собак-поводырей, но сможет стать неплохим дополнением к ним. Ожидается, что гаджет позволит более свободно передвигаться по городу тем, кто ничего не видит.

Novate

Вперше в Україні вийшов в прокат фільм адаптований для людей з вадами зору

Поводир (англ. TheGuide), – український історичний драматичний фільм, режисера і сценариста Олеся Саніна. В основу сюжету покладено мандри Радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого музики. Події фільму відбуваються на початку 1930-х років в УРСР у часи індустріалізації, колективізації, голодомору та знищення інтелігенції. Американський підприємець Майкл Шемрок разом зі своїм десятирічним сином Пітером приїздить до Харкова. Шемрок планує виміняти в СРСР трактор на зерно. Майкла з сином зустрічає спеціаліст по роботі з іноземцями, який робить підприємцю вигідну пропозицію. Після цього Майкл залишається в Радянській Україні та стає частиною радянської пропаганди. Випадково до рук Шемброка потрапляють секретні документи про заплановані в Україні репресії, через що він гине. Син Майкла стає випадковим свідком убивства батька. Пітеру дивом вдається втекти від переслідувачів – завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі. Хлопчик пристає до сліпця та стає його поводирем. Подорожуючи Україною разом з кобзарем, він дуже швидко дорослішає. Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. Пітер лишаться єдиним живим свідком тих трагічних подій. В зйомках фільму були задіяні справжні незрячі, які грали кобзарів.

Робота над стрічкою тривала з 2012 року. Державною агенцією з питань кіновиробництва на створення фільму було профінансовано 16,6 млн грн. Світова прем’єра фільму відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі 16 липня 2014 року за повного аншлагу. 9 вересня 2014 року Український Оскарівський комітет обрав фільм «Поводир, або Квіти мають очі» представляти Україну у номінації «Найкращийфільм іноземною мовою» на здобуття премії «Оскар» 2015 року. Протягом жовтня 2014 року прем’єрні покази фільму відбувались в обласних центрах, а 12 листопада 2014 року фільм побачили і в столиці.

Поводир став першим в Україні фільмом, який було продубльовано окремою звуковою доріжкою з тифлокоментарем. Завдяки тифлокоментуванню та спеціалізованому обладнанню незрячі глядачі мають можливість подивитися фільм «Поводир» та дізнатися, що ж саме відбувалося на екрані. Тифлокоментар до фільму «Поводир» створила у Львові народна артистка України Олександра Бонковська.

Спеціальне обладнання для кінотеатрів в яких проходили прем’єрні покази було закуплено за кошти Ощадбанку.

Кадр з фільму «Поводир»

Читання поезії Марини Цвєтаєвої

15 листопада 2014 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського відбулася зустріч з заслуженою артисткою України Ларисою Трояновською, яка читатиме вірші Марини Цвєтаєвої.

Запрошуються всі, кому цікава творчість цієї непересічної особистості.

Лариса Трояновська

Тобі емоції справжні

7 листопада 2014 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського відбулася презентація першої в Україні художньої аудіокнижки, зробленої в дейзі форматі з повним дотриманням авторських прав «Тобі емоції справжні» рівненської незрячої поетеси Вікторії Самчук, (створеної Петром Поліщуком у межах шведсько-українського проекту «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору» (керівник проекту Оксана Потимко). Це вже друга друкована збірка віршів поетеси. Цього року Вікторія здобула перше місце в Всеукраїнському літературному конкурсі, присвяченому 200–літтю від дня народження Тараса Шевченка серед незрячих у номінації «Проза»

Пропонуємо ознайомитись з творами Вікторії Самчук

Вікторія Самчук

Рівненська поетеса пише вірші і прозу. У 2007 році її твори були відібрані до друку за програмою розвитку книговидавничої справи, збільшення випуску книг місцевих авторів на 2006-2010 роки, яку фінансувала Рівненська ОДА. У 2008 році за цією програмою була видана перша поетична збірка Вікторії Самчук «Каркаде». Друкується в літературних альманахах місцевого та всеукраїнського значення «Наше коло» вип. №4 (2008 р.) м. Рівне, «Погорина» вип. №10-11 (2009 р.) м. Рівне, «Маленький Парнас» вип. №6 (2009 р.) м. Харків; поетичних збірниках «Берізка» (2011 р.) м. Рівне, «Поетичний рушник» (2011 р.) м. Київ; журналах «Отражение» вип. №8 (2008 р.) м. Донецьк, «Інва.net» вип. №22 (2009 р.) м. Рівне, «Світло спілкування» вип. №12 (2011 р.) м. Житомир, а також у періодичній пресі: «Рівненська газета» №68 (4 червня 2007 р.), «Рівне ракурс» №12 (5 червня 2008 р.), «Вільне слово» №78 (19 жовтня 2010р.), «Рівне експрес» №42 (20 жовтня 2011 р.), «Рівне вечірнє» (20 жовтня 2011 р.), «Рівненська газета» (23 лютого 2012 р.), «Вісті Рівненщини» №20 (11 травня 2012 р.), «Льонокомбінат» №23(24) (7 червня 2012 р.).

Неодноразово перемагала у конкурсах за номінацією «Авторська поезія», як на місцевому так і на всеукраїнському рівні: у м. Рівне конкурс-фестиваль молодих талантів «Повір у себе – і в тебе повірять інші» (2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2011 р.), займала І-ІІІ місця; Всеукраїнський фестиваль творчості осіб з обмеженими фізичними можливостями «Барви життя» (2009 р., 2011 р., 2012 р.); м. Євпаторія конкурс художньої самодіяльності читецького жанру малих театральних форм Украінського товариства сліпих (2010 р.) І місце в номінації «Органічність сценічної дії»; Харківський обласний конкурс-огляд творчості дітей та молоді з обмеженими можливостями здоров’я; третій Всеукраїнський фестиваль творчості інвалідів «На крыльях творчества» (2011 р.) м. Дніпропетровськ; Всеукраїнський фестиваль патріотичної творчості «Червона калина» спеціальна номінація «Велике серце» (2011 р.); перший Всеукраїнський недержавний фестиваль творчості інвалідів «Неспокій серця» (2010 р.) м. Київ; Літературний Фестиваль сучасної української поезії під назвою «Суп».

Займається у народно-літературному об’єднанні «Поетарх» при ПДМ м. Рівного, бере участь у концертах, приурочених визначним датам та літературних вечорах, які відбуваються в нашому місті та області. У 2010 році відбувся концерт «Дотик світла» за творами В. Самчук, режисером якого стала сама Вікторія. На сайті обласної бібліотеки у розділі «Аудіопіткасти», який створений для людей з обмеженими фізичними можливостями, продекламувала свої твори. Неодноразово приймала участь в теле та радіопередачах на тему соціального захисту прав інвалідів, а також творчого напрямку: «Вертикаль» 2007 рік РТБ, «Таке життя» 2008 рік РТБ, «Один на один» 2010, 2011 роки РТБ; у відеосюжетах новин телеканалів «Рівне 1», «Сфера», «РТБ»; радіопередачі «Турбота про людей» 2007 р., «Соціальний аспект» 2008 рік., «Недільна світлиця» 2010-2011 рр.

Презентація першої поетичної книжки Євгена Познанського «Светлый крест»

31 жовтня 2014 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М.Островського відбулася презентація першої поетичної книжки Євгена Познанського «Светлый крест». Творчість Євгена Познанського цікава і багатогранна: він пише духовні вірші, поезії на історичну тематику, лірику тощо. Євген є також автором прозових та драматичних творів.